Один наймит заходить до господаря і запитує:
– А чому ти платиш мені за все 1 руб. в тиждень, в той час як Ярославу – п’ятнадцять?
Господар поглянув у вікно і каже:
– Чую, хтось їде. Нам сіна на зиму потрібно купити. Вийди-но, подивися, чи не сіно везуть.
Читайте також: Глибoка філософська притча про те, як ми самі ставимося до своїх мрій
Вийшов працівник.
Зайшов:
– Правда, сіно.
– А не знаєш, звідки? Може, з Лук’янівських лугів?
– Не знаю.
– Так піди і запитай.
Пішов той.
Знову заходить:
– Точно, з Лук’янівських.
– А сіно якого укосу – першого чи другого?
– Не знаю.
– Так піди, дізнайся!
Вийшов працівник.
Повертається:
– Пане! Першого укосу!
– А не дізнався, почім?
– Не знаю.
– Так піди, дізнайся.
Сходив.
Повернувся :
– Господар! За двадцять рублів.
– А дешевше не дають?
– Не знаю.
У цей момент входить Ярослав:
– Пане! Повз везли сіно з Лук’янівськіих лугів першого укосу. Просили по 20 рублів. Сторгувалися на 17 за віз. Я їх загнав у двір, зараз розвантажують.
Господар повертається до першого:
– Тепер ти зрозумів, чому тобі платять 1 руб, а Ярославу- 15?
