Не знаю, як розпочати свою історію. Я з небагатої сім’ї, ніколи не їздила на море звісно хотіла побачити. Я часто переглядала і захоплювалася фільмом «Перлина Нілу» дві його частини. Цей фільм мене надихав по життю.
Прийшовши на роботу я занурилася в неї з головою. Я працювала у віддаленій філії. До нас велике керівництво, керівного складу не заходило. Тому я їх не знала, може не хотіла знати, я просто працювала щоб заробити гроші на свою мрію.
Пройшло три роки я перший раз поїхала за кордон і звісно побачити море. Українського моря я теж ніколи не бачила. Це був автобусний тур по Європі цілих 14 днів.
Емоції мене переповнювали, я хотіла усе побачити, усе спробувати. Мені здалося, що моя поведінка не гарна, ніби я звідкись втікала з лісу. З боку виглядала я кумедно.
Останніх п’ять днів ми були на морі, на екскурсії нікуди не їздили. Я познайомилася з Андрієм, ми разом прогулялися по місту, я накупляла різних дрібничок, прикрас, дещо з одягу.
Я була в такому захваті від відпочинку, що моя голова ішла обертом. Сама не зрозуміла, як опинилася у чужому номері. Вранці прокинулася і виявила поряд Андрія.
Контактами ми не обмінялися (усе як у фільмі, тільки хепіенду не стало). На другий день я заскочила в автобус і поїхали додому. В дома мене чекала знайома рутина. Дім, старші батьки, робота.
Через деякий час я дізналася, що в мене у животику моє янголятко. Я люблю дітей сильно. Тому я з раділа.
Що зробиш не всім любов гармонія, і люблячий цмок чоловіка. Час ішов, усе було добре. У мене синочок Богданчик. Розові щічки, голубі очі -красунчик.
Спочатку було важко, але ми підросли пішли в садок, готуємся до школи.
Одного прекрасного чи нехорошого дня. Мене відправили на підвищення кваліфікації до центрального офісу. Все це відбувалося у сусідньому місті.
Фірма сплатила готель, там було чимало людей. Програму було складено на три дні. Вранці був сніданок у ресторані готелю, потім були семінари, обід та вечеря.
І я зустріла Андрія того самого, що познайомилися на морі. Він проводив один день семінар та займає високу керівну посаду в нас у Холдингу. Я не знала і була здивована.
Я не знала як поводитися, почала своїх колег розпитувати про нього. Розповіли, що давно у нас працює, проводить часто семінари не тільки в нас а в інших компаніях. Він давно одружений, має діти.
Ми пересікалися в коридорі, він поздоровався зі мною, але я втікла, не хочу з ним спілкуватися. Мені одночас і страшно і ніяково. Я не знаю, як маю поводитися в такій ситуації.
Історію написала, Вікторія Соняшник спеціально для osoblyva.сom
Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту.
Фото, Олександри. 2023 р.
