Одного разу в монастирі молодий чернець, тільки-тільки що прийняв постриг, отримав своє перше завдання: переписати кілька церковних молитов, псалмів і законів. Займаючись справою, він звернув увагу на те, що інші священнослужителі переписують подібні тексти нe з оригіналу, а з попередніх (вже не раз переписаних) копій. Він з подивом поділився своїм сумнівом з настоятелем монастиря:
– Падре, брати переписують тексти нe з оригіналу, а з копій, а раптом у першій копії хтось випадково допустив помилку? Адже ті, хто переписують, повторять її.
– Хм, син мій, – відповів отець-настоятель, – взагалі-то ми так робили століттями. Але, в принципі, в твоїх міркуваннях логіка є, – і з цими словами він спустився в архів, що знаходиться в підземеллі під монастирем, де з давніх-давен зберігалися оригінали, в які ніхто не заглядав десятиліттями, оскільки все переписувалося з копій.
Пішов і зник
Через добу з часу його зникнення стурбований молодий чернець спустився в архівні приміщення, щоб дізнатися, куди ж подівся святий отець. Чи не сталося з ним чого? Не відразу він знайшов його. Але заглянувши в одну з найдальших кімнат, він раптом побачив святого отця. Той в прострації сидів перед відкритим фоліантом і щось бурмотів собі під ніс.
– Що сталося, святий отець? – вигукнув здивований монах, – Що трапилося?!
Читайте також: Мудра притча про те, чому всі чоловіки думають, що чужа дружина “солодша”
– Celebrate, – простогнав отець-настоятель, – слово було: celebrate! А не celibate!
Примітка :
- Сelebrate – святкуй, радій;
- Сеlibаte – утримуйся (ceкcyaльное утримання – одна з основ католицизму).
