Почалося все з дзвінка подруги Ані. Я якраз в той час їхала з сином у тролейбусі, якого забрала з дитячого садочку.
Подруга була в гостях у своєї знайомої, яка паралельно з нами спілкувалась по телефону зі своїм знайомим.
І тут вони вдвох пропонують мені поспілкуватись саме з цим чоловіком, попросили в мене щоб йому дати мій номер і він сам мені зателефонує.
Я не хотіла одразу знайомитись, так як була дуже втомлена та настрою зовсім ніякого немала. Але вони все ж самі вирішили за мене і дали все ж мій номер.
І тут я тільки ступивши на поріг орендованої квартири чую дзвінок з телефону, дивлюсь незнайомий номер.
Я відповіла, то справді був той знайомий подруги моєї Ані. Я сказала що не можу говорити і вибачилась, що давай мовляв пізніше.
Я ж тільки додому приїхала і мала ще купу хатніх справ. Але тут одразу почалася черга з дзвінків з того самого номера і я не витримавши з обуренням відповіла:
“Хіба ти не розумієш, що я зайнята? Навіщо ж так видзвонювати без зупину?”
Але чоловік на диво не образився і не кинув слухавки а навпаки так мене заговорив, що я зовсім забула що й мала робити.
Так наші розмови почалися кожен день по декілька годин. Він на той момент був далеко на роботі.
Так тримало аж чотири місяці. Все було добре. Ми вже почали говорити про серйозніші речі і навіть якісь плани на життя.
Та от раптово видався дзвінок, який виявився від колишнього чоловіка. Він сказав що приїде через три дні до нас.
В мені всередині щось аж защемило почувши його голос та все сказане. Я не знала як реагувати та що відповісти.
Просто сказала :”Добре” і закінчила розмову. Але спитати його для чого приїде так і не наважилась.
Через півгодини трішки заспокоївшись, я подумала, що то не те що я думаю. Що колишній чоловік приїжджає щоб побачитись з сином, так як давно його вже не бачив.
Ввечері зідзвонившись з своїм “коханим по телефону” все чесно йому розповіла і з впевненістю переконала його, що між нами з колишнім чоловіком вже нічого бути не може.
Він мені повірив, та я і сама вірила в те що говорила. Проте зустріч з колишнім не так склалася як думалося…
Він приїхав так як казав через три дні і одразу почав з малим проводити час. На мене майже не звертав уваги. Спочатку речі його стояли біля вхідних дверей.
Проте, ближче до вечора син наш спільний сам взяв його речі і поскладав у шафу, зробивши вільне місце.
Я нічого не сказала просто за всім збоку спостерігала. Колишній чоловік так гарно і весело проводив час з сином, що я геть про все забула і про свої слова сказані Дмитру про те, що колишній чоловік приїде побачитись з сином і поїде.
Але все склалося так що ми всі знову почали жити під одним дахом. Я не могла залишити сина шансу на те, щоб мати батька поряд та справжню повноцінну сім’ю.
Спілкування з колишнім чоловіком вже не так складалося як раніше. Але заради щастя сина я готова була на все.
Дмитру я подзвонила і сказала все чесно. Мені було важко на душі адже я вже досить сильні почуття мала до нього.
Але подумавши, що ми так і не бачились і взагалі не відомо як би в нас склалися стосунки я прийняла таке рішення.
Я думала що після цього він перестане зі мною спілкуватись але ні. Просто став рідше дзвонити.
Так ми жили. Я з колишнім чоловіком майже не проводила час. Він майже цілими днями пропадав на роботі. Та й тої душевної близькості між нами вже й не було.
А мене так і тягнуло взяти телефон і набрати доволі знайомий номер та почути такий рідний голос.
Так тримало півроку. І в результаті чоловік знову залишив нас. А я втратила довіру своєї близької людини.
Дмитро мені дзвонить і досі. Він приїхав уже з роботи додому. Ми бачились всього один раз.
Проте стосунків у нас нема ніяких. Мої слова і вчинок мій все зіпсували.
Я пробувала заводити нові знайомства але всередині мене ніби щось стримує. В душі все одно тільки Дмитро один.
І так пройшло вже майже 10 років. Проте ніхто з нас не залишає назовсім один одного.
Автор: Нінель
Історія написана спеціально для osoblyva.сom
Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту.
