Коли Маргарита виходила заміж за Костю, вона ще не знала, що він типовий мамин синочок. До цього з майбутньою свекрухою вони разом спілкувалися вкрай рідко. З Костиком до весілля разом не жили.
І хто ж знав, що він виявиться таким розпещеним. Він був єдиною дитиною в сім’ї, та ще й пізньою. Валентина Іванівна народила його вже в тридцять п’ять років.
Костик звик, щоб за ним доглядали, мили посуд, і в тому числі збирали брудні шкарпетки по всій квартирі. Він вважав, що в його домашні обов’язки входило тільки, сходити на роботу і повернутися з неї.
Потім він повинен був прийти додому, де б готова гаряченька вечеря чекала його на столі, а потім брудний посуд за ним сам прибрався і помився. Далі Костенька повинен відпочивати, дивитися телевізор, лежати на дивані або грати в ігри на комп’ютері.
Останнє він дуже любив. А ще вважав, що дружина йому періодично повинна носити чай зі смаколиками або до телевізора або до комп’ютера, а потім знову приходити за брудним посудом.
Робота Рити була пов’язана з періодичними відрядженнями. В черговий раз повернувшись додому після тижневої відсутності, вона вже в передпокої спіткнулася об парасольку, яка валялася прямо на підлозі, а під нею набігла велика калюжа води.
– Так, що ж це, мало не впала, та ще й колготки порвала.
Куртка теж лежала мокра, вона була кинута прямо на підлогу.
– Костику, а чому тут все розкидано?
Костя вийшов з кімнати в передпокій і посміхнувся.
– Ритуля, ти повернулася нарешті, я так скучив, та й холодильник зовсім порожній, як ти можеш залишати мене так надовго!
У Рити від такого навіть щелепа відвисла.
– А ти, що не здогадався в магазин сходити, я страшенно голодна.
– Я думав ти приїдеш і відразу дорогою зайдеш, – відповів він, просто потиснувши плечима.
Рита на це навіть не знайшлася що відповісти, вона обійшла Костика і зайшла у ванну, помити руки. А у ванній, зубна щітка валяється, у тюбика зубної пасти відсутній ковпачок, все дзеркало забризкане, рушник валяється. Дівчина підняла рушник, поклала в кошик із брудною білизною. Кошик був переповнений речей.
Маргарита тихенько зітхнула і пішла на кухню. А та-а-ам: брудний посуд стоїть всюди, на підлозі щось налито, все засохло. Вона відкрила холодильник, той дійсно виявився абсолютно порожній. В кімнати вона і заходити боялася, там напевно було не краще.
– Костю, так що ж це? Що за бардак?
– Ритуль, ну тебе ж не було і не було кому мити посуд!
– А ти-то був, що тобі було складно прибрати за собою?
Вона тихенько сіла на стілець і опустила голову. Їй страшенно хотілося просто заплакати.
– Рит, ну ти чого, засмутилася, чи що?
– Я так втомилася, хочу їсти, а мені зараз потрібно тут робити генеральне прибирання, прання, а ще бігти в магазин за продуктами.
– Давай поїсти що-небудь замовимо, а поприбираєш завтра!
– Поприбираєш? Тобто ти вважаєш, що тут все прибирати повинна я?
– А хто? Мама завжди сама прибирала, готувала, ходила за продуктами і це у всіх сім’ях так!
– Ти що служницю завів? Я не збираюся ходити і все робити за тебе! І я не твоя мама, якщо хочеш, щоб за тебе все мама робила, йди до мами. І взагалі за собою будеш прибирати сам!
– Ах так, ну і піду! Живи одна, зате прибирати ні за ким не треба буде.
Костя швидко накинув куртку і пішов, грюкнувши вхідними дверима. Повернувся лише через кілька днів, простягаючи червону троянду.
– Ну, що ми сваримося через дурниці, я так скучив, давай миритися.
За ці дні Рита вже встигла скучити за чоловіком, в квартирі потихеньку прибрала. І прийняла чоловіка назад, все-таки вона його любила. Але минуло кілька днів, Костик взявся за старе, брудний посуд всюди, розкидана білизна. Коли Рита робила йому зауваження, він не реагував, та ще встигав скаржитися мамі.
Через деякий час ввечері зателефонувала свекруха і попросила, щоб я не ображала її Котеньку. І повідомила, що вони їдуть з чоловіком відпочивати через кілька днів.
І тоді Рита вирішила, що поки мама Кості у від’їзді саме час спробувати його перевиховати, вона взяла на роботі два тижні відпустки, а ввечері «захворіла».
Прибираючи, нахилилася за брудними шкарпетками коханого, і тут у неї «прихопило» спину, в очах «потемніло». Вона демонстративно схлипнула від «болю».
– Ой, Костику, допоможи щось спину перехопило, який біль, я не можу розігнутися.
Чоловік підбіг і допоміг Риті дійти до ліжка, вона зручно лягла на подушку.
– Ой, як болить, – тихенько стогнала Рита.
– Може швидку? – запитав Костя.
– Та ні, милий, мені просто потрібно відлежатися, так їсти хочеться може приготуєш щось? – обережно почала дівчина.
– Я? Але ж я не вмію! І мама так невчасно поїхала, що ж робити?
– Ти все зможеш, ти ж у мене молодець.
І Костя побрів на кухню, довго там щось робив. А потім приніс Риті на підносі смажену картоплю і салат. Дівчина тихенько підвелася і почала їсти.
– Ну як? – запитав він.
– Дуже смачно, – відповіла Рита, – ти у мене виявляється вмієш готувати.
Хоч картопля трохи підгоріла і була трохи недосолена, Рита вирішила, що потрібно Костю хвалити. Адже він вперше щось приготував для неї.
Вранці перед тим, як йти на роботу Костик посмажив Риті яєчню, тихенько поставив біля ліжка.
Всі два тижні дівчина зображала з себе хвору. Костя піклувався про неї як міг, готував щодня, мив посуд, і навіть прав і прасував собі сорочки.
– Як це виявляється важко, після роботи, ще весь вечір працювати вдома, мені навіть стало трохи соромно.
Дівчина раділа про себе, свій успіх, здається її хитрість вдалася, під кінець другого тижня Риті стало «краще», вона почала вставати з ліжка і трохи допомагати Кості.
У перший день, коли вона вийшла з відпустки, їй довелося затриматися на роботі, коли вона зайшла в квартиру, вже смачно пахло їжею.
– Костю, чим це так смачно пахне?
– Я прийшов раніше тебе і вирішив щось приготувати, йди мій руки, будемо їсти.
Рита задоволена зайшла у ванну. Вони не поспішаючи поїли, а потім Костя встав і сам помив посуд.
– Ти знаєш, а мені подобатися готувати, – несподівано сказав він.
Дівчина посміхнулася і відповіла:
– А мені подобається, як ти готуєш, дуже смачно!
Костя задоволено усміхнувся.
