У нас з чоловіком дуже гарна сім’я, ми самі досягли успіху у житті. Створили свою фірму. Зараз насолоджуємося життям, подорожуємо.
У нас є син, його ми довго чекали. Зараз йому 26 років, допомагаємо йому у всьому. Вивчили його за кордоном, влаштували на роботу до нашої фірми. Високу зарплатню поставили. Але останнім часом він зовсім про нас не думає, і не прислухається до нашої думки.
Всупереч нашій волі хоче одружитися з жінкою, яка має вже двох дітей. Вони вже цілий рік живуть разом, в квартирі яку ми йому купили. Та все б нічого, але він і сам постійно скаржиться то на неї, то на її дітей. У них постійні сварки. Та коли ми з чоловіком заводимо розмову, що вони не рівня і не пара, він тільки ще більше віддаляється від нас та злиться.
Сама дівчина – гарненька і привітна, але її діти без всілякого виховання, і це м’яко сказано. Не знаю, що він в ній знайшов, про що з нею можна розмовляти. Навіть уявляти не хочу яке спільне майбутнє на них чекає.
Ми з коханим починаємо задумуватися над тим, щоб провчити сина. Позбавити його нашої підтримки. Можливо висилити з квартири та урізати зарплату, але боїмося щоб остаточно не зіпсувати наші відносити. Не знаємо як його направити на вірний шлях, щоб не зіпсував собі життя.
