В цій історії багато українок, мабуть, впізнають себе.
Життєва історія. Оксані уже снилася щодня рідна Україна. Снилося, як вона заробляє гроші, а чоловік будує трьохповерхову хату. Але це був лише сон.
Коли Оксана поїхала до подружки в Італію на заробітки, то уявляла, що все буде не так.
-Ти приїхала не на курорт, кричала подружка у Італії Оксані.
-Мовчи, коли сеньйора кричить, мовчи і прибирай, говорила подружка.
-Як на мене, то тобі варто довести чоловікові, що ти чогось варта, заробиш гроші, відкриєш бізнес в Україні, будеш незалежна.
От поки Оксана мовчала сеньйорі, калаза собі під ніс, сі сеньйора, я гарно працюю, я не бандаті, я порядна українка, працювала, складала копійка до копійки, а в той час чоловік Оксани знайшов собі молодшу на 10 років від себе, “утішительку-молодуху”.
Вітаю мої любі, дякую, що читаєте.
Поки Оксана економить, ходить пішки, аби скласти копієчку, її дорогий чоловік водить у театр на виставу молодуху.
А подружки раді старатися, швидко доклали Оксані ситуацію.
-Ходімо випємо кави, кажуть Оксані, перезавантажишся. Вона замовила каву, але пити не збиралася її, бо на серці було так важко, що захотілося чогось міцнішого.
Як же багато слів крутилося у Оксани на язику. Але вона дозволила собі мовчати. Це був один з тих днів, який не хотілося запам’ятовувати.
Мої читачі, як вам початок історії?
Діліться враженнями? Адже Оксані зараз так потрібна Ваша підтримка.
Як гадаєте, як поступила Оксана, або як б ви поступили у даній ситуації.
Передрук заборонений. Історія спеціально для Osoblyva.сom
