Сіли за стіл, а я дивлюся, у невістки начебто на вигляд прикраси простенькі, а якщо придивитися, то камінці то в них далеко не дешеві. Ну я давай все розпитувати типу жартома, мовляв, такий син молодець, купив прикрас. А він заперечує, це говорить вона собі сама біжутерію взяла, мовляв вона ж недорога зовсім. Чесно, я намагалася контролювати ситуацію, але не змогла. Прям при всіх за столом видала всю правду, що чоловік мій з невісткою роман крутять

Ми з моїм чоловіком познайомилися ще в інституті. Вчилися на одному курсі, в паралельних групах. Відразу закохалися і закрутився роман.

Зустрічалися півроку і одружилися. Випускалася я з п’ятого курсу прямо в пологовий будинок. Валера сильно просив сина, буквально марив цим бажанням.

Андрійко був довгоочікуваним первістком і намагалися все для нього зробити.

А через два роки я дізнаюся, що знову чекаю малюка. До такого були не готові, але дочку любили сильно. Оленка була взагалі на рідкість красуня, це всі перехожі помічали.

З чоловіком одне одного сильно любили, всюди разом ходили, навіть друзів і подруг не було толком, завжди удвох. Не все було звичайно добре – вічно не вистачало грошей на нормальне життя. Але діткам намагалися дати все найкраще.

Освіта вузу ніяк не допомогла нам, інженерами ми так і не стали. Розуміли, що час йде, а дозволити собі нічого не можемо. Почали замислюватися, як поліпшити нашу фінансову ситуацію.

Тоді саме 90-і закінчилися, люди почали на ноги підніматися. Вирішили тоді відкрити кафе невелике біля будинку.

Трохи їх тоді було і справа різко в гору пішла. Через рік всі були одягнені, взуті і засмагали на березі моря. Начебто б життя вдалося, та не тут то було.

Стали гроші пропадати. Вирішили провести розслідування, виявилося, що син захопився не надто доброю справою. Тисячі безсонних ночей, пляшок валер’янки і нових зморшок на моєму обличчі. Минуло 6 років і все знову нормалізувалося, ми вилікували його від залежності.

Оленка вийшла заміж, ми з Валерою відкрили великий ресторан. Всім купили по шикарному автомобілю і стали планувати наш з чоловіком переїзд до Іспанії.

Ми вже їздили туди кілька разів і стали придивлятися собі будиночок. Але тут знову новина – Андрійко нас бабусею з дідусем зробити зібрався. Ми навіть не знали, що дівчина у нього є. Запросили звичайно їх разом в гості, щоб познайомив з його майбутньою дружиною.

Прийшов до нас з дівчиною, мило посміхалися за вечерею. Андрій так трепетно ​​її за руку тримав, що в почуттях їх я не сумнівалася.

На той час у сина невелика квартирка в центрі була, але ми вирішили молодятам подарунок зробити і подарували велику двушку в новому будинку ближче до лісу, щоб внучку гуляти туди водили.

Ще тоді помітила невдоволення Оксанки, невістки моєї. Не сподобалося, бачте, що не центр міста. Ну ладно, думаємо, згодом можуть і поміняти квартиру.

Минуло ще два роки. Наш переїзд якось дивно затягнувся. Чоловік став причини всякі придумувати, що там нам нема чого робити. Погодилася з ним.

А тут і Оленка нам внучку подарувала і не хотілося надовго з ними з усіма прощатися. Тим часом, чоловік став постійно пропадати у сина. Я навіть рада була, аж надто дід внучку любить, постійно гостює у них.

В один вечір дзвонила йому і так і не додзвонилася, вимкнений телефон був. Дзвоню Андрію, прошу дати трубку батькові, а той відповідає, що він не вдома, а там тільки Оксана з донькою. В ході розмови дізналася, що Валера за місяць тільки пару раз був у них, а так Андрій працює постійно і йому ніколи з татом зустрічатися.

Поклала трубку тремтячими руками. Ну і де він пропадав тоді весь місяць? Адже щодня говорив, що туди їздив. Зустріла я чоловіка з негативним настроєм, навіть речі його збирати почала.

Але той прийшов і далі твердить, мовляв був у сина. Я Оксані дзвоню, та підтверджує, дідусь внучці іграшку привозив. Тут же майже Андрій дзвонить, заспокоює, що тато і правда у них буває в його відсутність. Я зраділа, перед чоловіком вибачилася, а самій все одно не спалося. Ну навіщо, думаю, він туди їздить?

Минуло ще два місяці, а візити чоловіка так само часто тривали до внучки. Причому тільки до однієї, а про доньку Оленки нашої він наче забув. А між тим, стосунки наші різко згасли, ми спілкувалися тільки по роботі.

Взяла якось телефон чоловіка, щоб скористатися його мобільним банком, на моїй карті скінчився термін дії. І осінило мене зайти в «витрати» … Я трохи не знепритомніла, побачивши суму, яку мій чоловік залишив в магазині жіночої білизни і ювелірному.

І не однієї покупки в дитячому магазині. Я жодного слова не сказала, вирішила факти шукати. Подзвонила Андрію, покликала їх з Оксаною в гості і щоб не було підозр, запросила доньку з родиною.

Сіли за стіл, а я дивлюся, у невістки начебто на вигляд прикраси простенькі, а якщо придивитися, то камінці то в них далеко не дешеві. Ну я давай все розпитувати типу жартома, мовляв, такий син молодець, купив прикрас. А він заперечує, це говорить вона собі сама біжутерію взяла, мовляв вона ж недорога зовсім. Чесно, я намагалася контролювати ситуацію, але не змогла. Прям при всіх за столом видала всю правду, що чоловік мій з невісткою роман крутять.

Так і не заперечував ніхто. Точніше вона спочатку намагалася плакатися синові, але той просто вийшов з-за столу. А чоловік схоже тільки радий був такому розкладу.

Відразу видав, мовляв, як годиться, все поділимо, ресторан доньці залишимо, як і хотіли, квартиру в центрі – синові. Весь цей поділ майна у мене просто як м’ясорубка в голові крутився, а земля з-під ніг йшла. Ну як так? Майже 30 років шлюбу, рука об руку всюди разом і тут таке видав.

Я не виходила з дому півроку. Зовсім. Мені тільки привозили питво та їжу. Я знала, що у Валери з Оксаною все добре, живуть разом.

Оленка, дочка моя улюблена, вже не могла дивитися на мої муки. Приїхала якось з психологом, він допоміг звичайно, але не сильно.

Я перестала пити і стала виходити в сусідній магазин. Оленка в черговий раз привезла внучку і та почала грати зі мною в перукарню. Зараз, каже, бабусь, я з тебе красуню зроблю.

І так я розплакалася, що зупинитися не змогла і просто пішла у ванну і зателефонувала доньці, щоб приїхала за онукою.

Це був переломний момент. З наступного дня я почала нове життя. Я сходила в салон краси і на масаж. Через тиждень записалася в спортзал. Через півроку вже важила 65 кг.

Чесно, мені дають тепер не більше 40 років. Я навіть з чоловіком так здорово не виглядала. Я не завела коханця або серйозні стосунки, а просто стала яскраво проживати своє життя. Завтра, до речі, знову відлітаю на Балі.