У перший клас вони пішли одночасно. Всі десять років сиділи за однією партою. Дівчата жили по-сусідству, дружили з дитячого садка. Шкільні завдання не могли робити одне без одного. Вільний час проводили разом. Дивлячись на такі теплі стосунки, їх можна було б сприйняти як рідних сестер. У обох подружок були повні благополучні сім’ї. Тільки у Юлі сім’я була багатшою, так як її тато був капітаном далекого плавання. Тому вона одягалася набагато краще, ніж улюблена подруга Наталя. До того ж у неї була завжди рідкісна в ті часи дорога імпортна косметика, яку тато привозив з-за кордону. Така косметика тоді була нездійсненною мрією багатьох жінок .Та Юля завжди всім ділилася з Наталею, і робила це з легкістю від щирого серця. На турботу і увагу єдиної подруги Наталя відповідала добротою і особливою відданістю. Стільки років тривала дружба, а у них ніколи не виникало ніяких сварок, навіть самих незначних.
З віком Наталя стала зовсім по-іншому ставитися до ситого, спокійного і заможного життя Юлі. В душі з’явилися перші паростки заздрості, яка часом не давала спати по ночах.
Дуже важко було молодій дівчині змиритися з тим, що Юля багато могла собі дозволити, про що можна було Наталі тільки мріяти. Вона продовжувала жити зі своїми батьками і братом в двокімнатній квартирі. А у Юлі була своя квартира з величезною кухнею, яку їй купили батьки. Вона жила окремо від них.
Наталя дуже часто залишалася ночувати у Юлі, чому та була дуже рада. Юля на прохання Наталки показувала їй всі свої дорогі різні речі і прикраси, які дозволяла приміряти і навіть поносити. Від такої розкоші у Наталі захоплював дух. Особливо їй подобався незвичайний по розкішному оформленню стільниковий телефон, який на її думку коштував надзвичайних грошей. Вона розуміла, що ніколи не зможе такий придбати. А як би хотілося з таким шикарним апаратом пройти по вулицях міста, щоб всі зустрічні не зводили з нього очей, а, значить, і з неї. Чоловіки вважали б її багатою нареченою, і від них не було б відбою.
На день народження Юлі зібралися всі її близькі знайомі. Також Юля запросила свого коханого молодого чоловіка з рідкісним ім’ям Фрол. Був він хлопцем видним, високим, струнким, з чарівною посмішкою, від якої дівчата втрачали голову, і готові були піти на все заради одного тільки багатообіцяючого погляду красивих сірих очей з довгими, як у дівчини, віями. Але він з усіх, з ким зустрічався, вибрав Юлю. В цьому була певна користь, так як його, ніде непрацюючого, грошима забезпечувала Юля, тому-що грошей, одержуваних від своїх батьків, йому явно не вистачало.
Стіл іменинниці ломився від страв і високої якості спиртних напоїв. Коли всі добре випили і закусили, вирішили вийти у двір на перекур. Фрол йшов останнім, затримавшись на кілька секунд. Він давно звернув увагу на дорогий телефон Юлі, який зазвичай лежав за стопками книг. Юля користувалася ним рідко, так як у неї був ще один телефон, простіше, який завжди носила з собою. Не довго думаючи, Фрол взяв особливої конструкції телефон, швидко сховав у кишеню і вийшов у двір, тут же приєднавшись до компанії.
Ніхто, крім Наталі, що не звернув увагу на те, що Фрол повільно відійшов в сторону і сховався за туями. Як ні в чому не бувало, він повернувся до решти буквально через пару хвилин. Тоді Наталя поведінку Фрола зрозуміла по-своєму.
Коли всі повернулися в квартиру, щоб продовжити веселощі, Юля вирішила подзвонити своєму хорошому діловому знайомому, щоб з’ясувати, чому він не прийшов на її день народження. Їй стало ясно, що телефон хтось вкрав з гостей. Обурювалися всі, особливо Фрол за те, що Юля запросила в гості непорядних людей. Гості найретельнішим чином обшукали один одного, в тому числі жіночі сумочки та чоловічі барсетки. Та телефон не знайшовся. Його зникнення стало для всіх загадкою. Всі знали, що коли виходили на подвір’я, в квартирі ніхто не залишався.
Через деякий час Наталя, пославшись на головний біль, зібралася йти додому. Перед виходом зажадала ще раз обов’язково її обшукати найретельнішим чином. Гості переконалися, що Наталя пішла тільки зі своїм стареньким телефоном.
Вона ж, вийшовши з квартири Юлі, ще якийсь час постояла біля під’їзду, а потім швидко попрямувала до туй, до яких підходив Фрол. Вона відразу ж виявила ледь прикритий землею стільниковий телефон Юлі. Обтрусивши його від землі, поклала в сумочку і тут же покинула двір. Удома вона не могла їм намилуватися. Ось вона збулася мрія! Але через короткий час зрозуміла, що не зможе користуватися ним, що він міг залишатися тільки дорогою іграшкою.
На другий день вона прийшла на Центральний ринок і за безцінь телефон продала якомусь баризі, про що тут же стало відомо оперативникам карного розшуку. Вийти на Наталію їм не представляло ніяких труднощів. Вона і Фрол були затримані і заарештовані. Про їх суворе покарання наполягала потерпіла від злочину Юлія. Вона ніяк не могла відійти від шoку, і довго не хотіла повірити, що її обікрали близькі і дорогі для неї люди, яких вона любила і довіряла.
Хоча на очних ставках Фрол і Наталя просили Юлю їх пробачити, вона категорично відмовилася це зробити, заявивши, що назавжди їх викреслила зі свого життя.
Читайте також: До сліз. 10 заповідей батькам від чоловіка, що ввійшов в газову камеру разом з дітьми
