Ось вже пройшло 15 років, як ми живемо разом. З чоловіком познайомились ще в інституті. Одружились. Веселе та безтурботне студентське весілля, кімната в гуртожитку, курсові, заліки, іспити. Все робили разом. Мій Василь встигав собі вирішувати завдання і мені, і моїм подругам з групи допомагав. Інститут технічний, дівчатам не всі зрозуміло було, а Василь схоплював на льоту.
Загалом, дні були сонячні, все йшло чудово: весело, дружньо, злагоджено. Наші відносини були теплими, добрими. Ми дбали один про одного, дивилися на своє життя оптимістично і навіть скромний сімейний бюджет того періоду нас не лякав. Головне, що ми разом.
Після навчання ми винайняли квартиру, стали працювати. У нас народилася донечка, Люба. Василь мені у всьому допомагав, оберігав, піклувався і ще встигав окрім основної роботи, підробляти. Адже я поки вдома з донькою.
Ось так йшли роки. Люба підросла. Я теж пішла на роботу. До цього часу ми вже купили квартиру, зробили ремонт, придбали деякі меблі. Жили нормально, досить дружньо, з повагою і любов’ю (як мені здавалося донедавна).
І ось буквально днями, мій милий Василько, у якого вже стали проблискувати сиві волосинки, прийшов якось увечері, після роботи, такий заклопотаний і раптом став мені виливати душу. Від цієї розповіді я до сих пір не можу прийти в себе. Посудіть самі, що він мені розповів:
«У мене є інша жінка, з якою я вже близько року зустрічаюся. Вона за мене старша на кілька років, у неї є син, а чоловіка немає. Ми працюємо разом. Спочатку все було безневинним. Мені було просто шкода її. Одна, з дитиною без чоловічої підтримки. Запропонував, якщо знадобиться щось вдома поремонтувати, прикрутити, не соромся, звертайся. Вона погодилася. Вперше, попросила поремонтувати кран на кухні, поремонтував, попили чай. Потім вже не памятаю послідовність. І дного разу все сталось. І закрутилось. Я заходив до неї, поки син в школі. Все йшло своєю чергою. А сьогодні вона сказала мені, що я зобов’язаний вибрати: або тебе, або її. І мені зараз дуже важко. Я люблю і її, і тебе. Допоможи, будь ласка, що мені робити? »
А мені що робити? Я просто збентежена. У мене була (як здавалося) міцна і дружня сім’я. А зараз? А діти? Адже я тільки на днях дізналася, що знову чекаю дитину. Готувала чоловікові сюрприз, але він мене випередив.
Фото pixabay.com
