Соня вилетила в повному розпачі з кафе, де відбувалася студентська вечірка. Тільки уявіть, вона майже рік зустрічалась зі своїм однокурсником, навіть весілля планували і дівчина подумки вже приміряла весільну сукню, а сьогодні цей ловелас, хильнувши зайвого, весь вечір залицявся до її кращої подруги

Текст підготовлено спеціально для сайту osoblyva

Соня – мила і вродлива дівчина, їй усього 20 років і вона студентка. Того вечора вона просто вилетила в повному розпачі з кафе, де відбувалася студентська вечірка.

Тільки уявіть, вона майже рік зустрічалась зі своїм однокурсником, навіть весілля планували і дівчина подумки вже приміряла весільну сукню, а сьогодні цей ловелас, хильнувши зайвого, весь вечір залицявся до її кращої подруги.

Соня вибігла з кафе ледь стримуючи сльози. Єдине її бажання було пошвидше утікти додому.

Сутеніло, великі краплі дощу тарабанили по її обличчю, перемішуючись зі сльозами. І раптом крихітне руде кошеня сиротливо сидів на асфальті, прямо по середині тротуару. Соня помітила його в останній момент і мало не наступила на цей маленький клубочок в темряві. Почувши її голос, він довірливо потягнувся до неї своєю милою мордочкою, а потім пронизливо запищав.

Що робити з цією випадковою знахідкою, дівчина не знала, але дбайливо взяла кошеня на руки і притягнула до себе. Дощ все більше посилювався. Гримів грім, виблискували блискавки. Треба було швидше бігти, щоб встигнути десь сховатися.

У цей момент Софія підняла голову і побачила перед собою чиюсь широку посмішку.

– Ой, – здригнулася вона від несподіванки і зробила крок назад.

– Красуне, а Вам хіба не говорили, що не можна так пізно одній гуляти? – високий хлопець накрив її своєю парасолькою і продовжував посміхатися.

– Говорили, – машинально кивнула Соня. – Та мені тут недалеко, зовсім поруч бігти.

Разом вони швидко добігли до будинку дівчини, намагаючись хоч трохи сховатися від проливного дощу під парасолькою, але все одно сильно змокли. Софія спішно подякувала свого рятівника і запропонувала зайти погрітися, але той чемно відмовився, і вона заскочила з кошеням в під’їзд.

Уже в квартирі вона оглянула брудний клубочок і налила йому в блюдце залишки молока. Не вірячи власному везінню, Рижик почав швидко хлебтати найсмачнішу у світі вечерю.

– Ех ти, мама буде лаятися, коли зі зміни повернеться, – сумно зауважила Соня. – Але нічого, крихітко, як-небудь прорвемося. Хоч комусь же має бути сьогодні добре, – тихо додала вона і важко зітхнула.

– А ти точно Рижик? – з недовірою подивилася дівчина на свою знахідку і тут же вирішила. – Зараз викуповую тебе, і з порося перетворишся в кошеня, – і, мабуть, вперше за весь вечір дзвінко розсміялася.

Минуло три роки. Рижик вальяжно потягався на диванній подушці і підглядав за своєю господинею.

«Дивна вона стала. Вчора довго і радісно танцювала по кімнаті, щось базікала по телефону. Увечері прийшов господар, кружляв її на руках. Ех люди, як їх зрозуміти? З чогось раптом сміються, чомусь веселяться … », – міркував випещений кіт, час від часу відкриваючи одне око.

Читайте також: Про те, що моя дочка вийшла заміж я дізналась тільки тоді, коли зятьок ногою вхідні двері відкрив. Тоді тільки почалось найгірше

Соня ще раз, не довіряючи аналізам і словам лікаря, помацала свій животик. Сказали, що майже три тижні. Як же вони зраділи з чоловіком цй новиніи, як же давно вони чекали цього моменту.

Зараз їй було страшно подумати, що вона могла залишитися на тій вечірці з чужою людиною, могла не звернути увагу на маленьке. брудне і мокре кошеня, і могла не зустріти Олексія, з яким їй стало по-справжньому добре. Щастя – воно таке, його можна зустріти на кожному кроці і абсолютно випадково. Адже ніколи не знаєш, де саме і за яких обставин відбудеться перше побачення з ним.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

ПЕРЕДРУК ЗАБОРОНЕНО!

Якщо хочете читати більше цікавих матеріалів та життєвих історій від osoblyva – підписуйтесь на нашу сторінку у фейсбук за посиланням