“Старенькі батьки живуть гірше ніж худоба”: Але де б ви нині були і чи були б узагалі, шановні господарі, якби не ваші батьки?

Забагато неба прихиляли

Прочитала в газеті лист старенької жінки «За які гріхи мyчyся?» — і подумалось мені, що, мабуть, не одна сім’я тепер підозрює свою матір в авторстві цього допису. Може, багато «турботливих» дітей уже й пиляють задyрно своїх матерів за те, що газеті пожалілися.

Наше село невелике, але є в ньому кілька таких сімей, де старенькі батьки живуть у гірших умовах, ніж худоба в тих господарствах. І що цікаво: сім’ї не з бідних. Та їм, як пише пані Ярослава, всього світа мало. В їхніх хоромах стареньким батькам не місце.

Але де б ви нині були і чи були б узагалі, шановні господарі, якби не ваші батьки? Забагато вони вам неба прихиляли — от і вся проблема. Якби тримали вони вас у «залізній» руці, не балували, то виросли б ви людьми. Виходить, розплачуються тепер ваші найрідніші за свої м’які материнські серця. Принаймні серед моїх знайомих, зневажених дітьми, нема людей легковажних, безвідповідальних у своєму батьківстві. Вони не винні, що зістарілися, похворіли, втратили пам’ять, слух, не можуть обійти себе як слід.

Читайте також: «Ти мені простила, що тоді не приїхав?, – запитував винувато. – Я не міг зізнатися. У мене вже була інша»

Зрештою, їхнім дітям усе віддасться, бо вони вже також батьки. Треба тільки дожити до того віку, коли діти переселять їх із хати до хліва чи, в кращому разі, до літньої кухні. А так буде, побачите. Гріхи проти людей, котрі привели нас на світ, доведеться спокутувати.

Джерело.