В кінці дев’яностих років минулого століття в електричній компанії в м Детройті, штат Мічиган, працював молодий механік за 11 доларів в тиждень. Працював він по десять годин на день. Приходячи додому, він часто півночі працював у себе в сараї, намагаючись винайти новий тип двигуна.
Його батько, фермер, був упевнений, що юнак даремно витрачає час. Сусіди вважали його бoжевільним. Всі над ним сміялися, і ніхто не вірив, що з нього щось вийде.
Ніхто, крім його дружини. Вона допомагала йому по ночах працювати в сараї. Взимку, коли рано темніло, вона тримала над ним гасову лампу. Руки її синіли, зуби цокотіли від холоду. Але вона так вірила, що його двигун буде працювати, що він прозвав її «Віруючою».
Читайте також: Відплата за добро. Егоїзм матері довів доньку до нaпaду
Після трьох років виснажливої праці в старому цегляному сараї вони, нарешті, добилися своєї мети. Це сталося в 1893 році, незадовго до тридцятиріччя винахідника.
Одного разу сусіди почули з сараю дивні звуки. Підбігши до вікон вони побачили, як цей дивак, Генрі Форд, і його дружина тряслися по дорозі в колясці без коня! Їм вдалося доїхати до кута і повернути назад до сараю. Мотор працював.
Цього вечора народилася нова індустрія – автомобільна, якій судилося стати провідною в США. І якщо Генрі Форда можна назвати батьком автомобілебудування, то місіс Форд, безсумнівно, мати цієї індустрії.
П’ятдесят років по тому Генрі Форда, який вірив в реінкарнацію, запитали, ким би він хотів бути в наступному житті. «Мені абсолютно все одно, – відповів він, – головне, щоб поруч зі мною була моя дружина». До кінця життя він ніжно називав її «Віруючою» і хотів провести з нею вічність.
Кожному чоловікові потрібна така віруюча жінка, яка знаходиться поруч, коли обставини складаються не дуже вдало. Коли все йде шкереберть, все валиться з рук, чоловікові потрібна жінка, яка підтримає його впевненість в собі, даючи йому зрозуміти, що ніщо не похитне її віри в нього. Якщо ж і дружина в нього не вірить, то хто ж тоді в нього повірить?
