fbpx

Свекруха до нас стала приходити щосуботи. Якби ж то вдень, а не спозаранку. Нам би ще хоч годинку поспати, а вона вже клопоче зі сніданком

Коли ми з чоловіком одружилися, я навіть і уявити не могла, що свекруха стане нам на заваді. Вона дуже душевна жінка, завжди підтримує бесіду, в хаті у неї прибрано, і готує вона смачно. У нас завжди були зі свекрухою гарні стосунки, але я почала помічати, що її прямо тягне у нашу сім’ю.

Ми з чоловіком працюємо весь тиждень, а на вихідних любимо довше спати та проводити час разом. Звісно, у мене накопичується хатня робота, яку я не встигаю робити серед тижня. Я пізно повертаюся з роботи, а мені ще потрібно встигнути попрасувати, приготувати вечерю та скласти ланч бокс чоловікові на наступний день. У мене руки не доходять до вологого прибирання. Чоловіка все влаштовує і ми домовилися всю роботу робити у вихідні.

Про це випадково дізналася свекруха й запропонувала свою поміч. Ми спочатку відмовлялися, але чоловік вмовив. Вона до нас стала приходити щосуботи. Якби ж то вдень, а то – з позарання. Нам би ще хоч годинку поспати, а вона вже клопоче зі сніданком. Мені здалося що це зайве, але я не стала нічого їй говорити.

Тільки но ми хочемо піти на прогулянку, як вона набивається із нами. Говорить, що не заважатиме, а ми молоді, і нам хочеться побути вдвох. І таких дрібниць назбирався цілий вагон. Ще б трошки і вона б переїхала до нас.

Я не хотіла псувати відносини зі свекрухою, тому стала думати, що її спонукає так піклуватися. Виявилося, що вона нічим не зайнята і свій величезний потенціал виплескує на нас з чоловіком.

Якось я поскаржилася чоловіку, що його мами забагато у нас вдома, проте він відповів, що його все влаштовує.

Я вирішила почекати. Можливо вона втомиться чи їй набридне так піклуватися про нас, і вона займатиметься своїми справами. Але ні, чим далі, тим більше було її у нашому домі. Ще й жила вона поряд, а тому стала навідуватися і серед робочого тижня.

Ситуація вирішилась, коли у нас з’явився син. Він був як дві краплі води схожим на мого чоловіка, тому свекруха душі в ньому не чаяла. Вона постійно з ним нянькалася, виходила з нами на прогулянку та ще більше допомагала вдома. Коли син трохи підріс, вона кожного дня забирала його до себе і ми з чоловіком могли бути разом.

Тепер я знаю, щоб свекруха не заважала, потрібно підкинути їй онука. І чим більше онуків, тим краще.

You cannot copy content of this page