У 28 років Надія вийшла заміж за Володимира. Невдовзі в них появилися діти, хлопчик та дівчинка. Жила молода сім’я в квартирі, яка дісталася Володимирові в спадок від бабусі.
Ліду Степанівну, маму Володимира, сусіди згори затопили і їй прийшлося проситися пожити до сина з невісткою. Хоч в Надії були натягнуті стосунки зі свекрухою, однак вона пообіцяла чоловікові, що буде терплячою до його матері.
З цієї причини свекрусі сподобалось спільне проживання з сином. Вона дуже скоро почала себе поводити не як гостя, а як власниця квартири.
І почала Надії давати свої настанови та підказки. Володимир тільки сидів мовчки за столом і слухав. Однак все ж Надія поступилася Лідії Степанівні, вона глянула на чоловіка, який їй підморгнув, тому не стала відповідати на закиди свекрухи.
Єдине що, вона б не дозволила нікому, так це втручання у виховання дітей. Однак її й саму не дуже цікавило виховання внуків, їй більше було цікавіше як невістка поводиться з її сином.
Пройшов уже місяць, а Лідія Степанівна так і не поверталася додому. Тож Надія не витримала і спитала її чи вже закінчився в неї ремонт, який організував знайомий Володимира.
Свекруха відповіла що то не працівники а ледарі якісь, і роблять вони не так як треба, тому й приходиться їм переробляти. Тож вона не знає коли вони закінчать ремонт і вона зможе повернутися додому.
Минуло ще два місяці і вже втомлена вона від присутності родички Надія підняла питання про її від’їзд додому. Та свекруха знову придумала нову відмовку, щоб не їхати.
І Ніна зрозуміла що свекруха так може і ніколи не поїхати. Проте, сама Лідія Степанівна дала підказку Надії, як вона може нормально випроводити свекруху додому.
Та розповіла невістці, про свою свекруху, тобто бабусю Володимира. Як та весь час до неї чіплялася, і у всьому її поправляла, проте за собою вона звісно нічого не помічала, і в кінці ще й сказала до Надії як же її повезло зі свекрухою.
Дівчина нічого не відповіла, тільки похитала головою. Коли свекруха вляглась спати то Надія подзвонила до Марти Борисівни та запросила її до них у гості.
Наступного дня, Володимир як завжди зібрався та поїхав на роботу, Лідія Борисівна не чекаючи нічого неприємного вела себе як завжди.
І тут дзвінок у двері, і на порозі появилася Марта Борисівна. Свекруха Надія як побачила її, то аж у обличчі змінилася.
І жінка одразу ж почала потішатися з мами Володимира.
” А ти дивлюсь Ліда, зовсім не рада мене бачити, а я думала ти скучила за мною” – Марта Борисівна. Однак, на це питання Лідія Степанівна не відповіла, а швидко пішла до другої кімнати з телефоном в руках.
Через декілька хвилин вона вийшла і заявила, що вона подзвонила і дізналася що ремонт вже закінчено, тож вона може вже збиратися і їхати додому.
Як тільки свекруха поїхала додому, Надія полегшено видихнула.
Марта Борисівна не стала зловживати гостинністю і поїхала наступного ж дня. Вона ж насправді чудово розуміла, навіщо Надія покликала її у гості.
Автор: Нінель
