Син погpoжує в пcиxлікapню здати, бо його колишня стала ріднішою за нього

– Вона мені не чужа, я синові так і сказала. – мнучи в руках носову хустинку, тихим голосом розповідала Агата Андріївна. – Вважай, сім років під одним дахом прожили. Завжди до мене з повагою, слова проти не сказала, варто було чхнути – Валя вже мене в лікарню везти готова була. Ніхто ніколи так про мене не дбав. Валюшка – сирота, я їй за маму стала, і не шкодую ні краплі. Добре жили, ладили. Тільки діток не було. Ох, як Валюшка переживала, скільки сліз пролила. А Вадик взяв й іншу знайшов. Проміняв дружину на незрозуміло кого.

Ми з Валею і квартиру разом шукали, і речі разом перевозили. Як я тоді вибачалася – моя провина, не змогла синові вірність прищепити. А вона мене ще й втішала. Свята жінка.

З’їхала Валюшка. Вадик дівчину свою до нас привів. Я не зраділа, але не гнати ж свою дитину. Тим більше, Рита вaгiтна була. І коли тільки встигли?

Весь будинок на мені став. Ні чаю не запропонує, ні у ванну не пропустить. Відразу ділити все початку на моє-твоє. І син-то не мій виявився, і квартира не моя, раз вона там жити стала. Гаразд, думаю, Вадькині справи.

З Валюшкою ми так і продовжили спілкуватися. Вона роботу змінила, вчитися пішла – кваліфікацію підвищувати. Потім дивлюся – посміхатися почала, оченята заблищали. Невже закохалася? Не помилилася. З Петром мене познайомила, так і представила – моя мама. Думала, сльозами сусідів затоплю.

Тим часом, Рита наpoдила, хлопчик хвоpoбливий наpoдився. Вадька з Ритою лаятися почали, дитина кричить, Вадик з Ритою один на одного кричать, а дитинка чує крики батьків – ще дужче надривається.

І чим старше, тим гірше було. До бійок у них доходило. Я раз дитинку до себе забрала, щоб не бачив, другий. Дивлюся – вже зі мною живе. Ритки вдома цілодобово не було, Вадька з роботи постійно затримувався. Я і в садок, і з садка. Іноді з Валюшкою разом в садок ходили. Ритка як дізналася, виття підняла. Згадала, що вона – мати і їй вирішувати, кому не можна її дитя бачити.

Валюшка моя заміж зібралася, мене запросила. Я вдома всіх попередила, що не буде мене. Онук ще на лікарняному був, Рита з ним вдома була. Знаєте, як вона раділа, коли дитина хворіла? Спала до обіду. В день весілля я прокинулася, у ванну пішла – вдома була, вийшла – немає її, і записка «справи, буду завтра». Гаразд хоч на прийом з ранку сходила, лікарняний закрила.

«Мамо, що ти як маленька? Посидиш, нічого страшного» – Вадька теж додому не поспішав, як і завжди. Я Валюшкі подзвонила, приголомшити, що не прийду. «Мамо, у нас буде дитячий стіл, з собою онука бери!» Я і взяла, раз батькам плювати.

Увечері додому повернулися. Син морду верне, нервує через Рити. Вона в суботу ввечері тільки прийшла. Як дізналася, що її дитина на весіллі у Валі був, істерику влаштувала. Вадька підключився – каже, я не мала права. Обгавкали мене з двох сторін. Рита заявила, що якщо я продовжу з Валею спілкуватися, то вона збереться і піде, з дитиною разом. Мовляв, у них з Вадькою через мене і не ладиться, що я Валю шаную.

Подзвонила Валюшкі, пояснила, що не хочу бути винною в сварках сина і його дружини. А вона запропонувала переписуватися, раз домочадці проти наших зустрічей. Зустрілися потайки, вона мені все зробила і показала.

Рита заспокоїлася. Я і подумала – дійсно, в мені справа була. Вона, може, відчувала моє несхвалення. Але я жодного разу її ні в чому не дорікнула, жодного разу!

Повз народження внучки я пройти не змогла. Подарунків накупила і поїхала в гості до Валюшки. Дочка у неї – гожа, усміхнена. І так на Валюшку схожа! Стала я в гості їздити, таїлась від домашніх, як злодійка з дому прокрадалася. Про онука не забувала – внучці що-небудь купую, і йому заодно.

Внучці півроку було, коли Рита мою розмова підслухала. Я з Валею розмовляла, вона поради просила – у дівоньки нашої животик боліти почав, спала неспокійно.

Знову сварка вдома. Рита синові сказала, що бабуся його не любить, що чужа дитина мені дорожче і миліше, ніж він. Вадька пригрозив, що вони всі з’їдуть і мене одну кинуть, якщо я дурницями не перестану маятися.

А мені так все набридло. У своєму будинку, як гостя, в тyaлет не можна зайвий раз сходити, варто з кімнати вийти – помиї в мене летять. Тяжко було, я волю в кулак зібрала і сказала: «З’їжджайте.» Син вухам своїм не повірив. Рита відразу почала: «Я ж тобі казала, що твою матусю крім Вальки твоєї ніхто не цікавить. На всіх їй плювати! Одна Валечка на розумі!»

З’їхали. Як погано мені було. Розумом розуміла, що правильно все. А серце не на місці – власного внука в орендовану квартиру вигнала. І відвідувати заборонили, обізвали ненормальною.

З Валюшкою розговорилися – вони ж орендували житло, на іпотеку збирали, трохи залишилося ще. До мене перебралися, щоб скоріше накопичити. Знову вдомау дитячий сміх зазвучав, знову дочка про мене дбати початку. Чоловік її – хороший, рукатий, теж слова поганого не скаже. Постійно за руки тримаються, посміхаються. Може, воно й на краще, що мій телепень Валю на Риту свою проміняв? Щаслива моя Валюшка.

Сусіди Вадьку донесли, що Валя у мене живе. «Дочка вона мені, як ти не розумієш?» А він тільки розсміявся. Сказав, що в пcиxушку мене, бoжевiльну, здасть, раз я чужих шанують, а на рідних мені все одно. Боюся – а раптом так і зробить? Дзвінок в двері чую коли, у п’ятах холоне, все здається, що це за мною прийшли.

Читайте також: Залишила двох дітей зі свекрухою на час відпустки, але назад уже не повернулася

Валя з’їхати хоче, щоб проблем мені не доставляти. А як я без неї? Без внучки? Адже буває таке, що чужі рідними стають? Ось і у мене так вийшло – чужі люди рідніше рідних стали.

Розповідь жінки була дуже довгою і дуже емоційною. Я не стала детально описувати поведінку Рити в побуті – без міцних слівець навряд чи б у мене це вийшло.

Мільярд раз на всіляких форумах це обмусолювали – жити треба окремо. Навіщо терпіти подібне ставлення? Навіщо доводити ситуацію до критичної? І хіба є у дорослих дітей право вирішувати за батьків з ким їм можна спілкуватися, а з ким ні?

Джерело.

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram