Син з дружиною заявили, що більше не сила жити в орендованих квартирах, онук до садочку пішов, невістка на роботу вийшла – будуть іпотеку брати. І от, оформили все, переїхали в свою. Ну, тобто як в свою – в іпотечну, зрозуміло що! Але ж платять то уже за своє. А через кілька місяців порадували: Іра вагітна вдруге. Ну ось є голова у людей на плечах?
Я запитала – і що, народжувати будете? Так мене за це питання мало не спопелили! Звичайно, народжувати! Вони хочуть дітей! Чесно кажучи, такого бажання Анна Валеріївна не розуміє. Сама вона свого часу народила тільки одного сина, та й то, як вона зараз неохоче зізнається, виключно для того, щоб питань ні в кого не виникало.
Ну, прийнято так було за часів її юності: вийшла заміж, повинна народити. А народила, значить «відстрілялася», роби тепер, що хочеш. Можна галочку собі поставити і закрити це питання, що вони з чоловіком із задоволенням і зробили.
Ні, сина свого вона любить, і завжди була добросовісною матір’ю: вчила, лікувала, читала книжки, водила в зоопарк і театр. Але про другу дитину і думати не хотіла. Добре, що чоловік трапився не плодовитий, легко погодився, що одну дитину їм досить. Тому більшу частину життя подружжя прожило для себе: заробляли, робили кар’єру, подорожували, розвивалися.
В результаті зараз мають чимало: дві квартири, дві машини, впорядковану дачу, хороший достаток. Що називається, до пенсії готові повністю. А ось син і невістка були зовсім інших поглядів на це питання: ледве встигнувши народити і трохи поставити на ноги одну дитину, пішли за другою, незважаючи на те, що і умов особливо немає. Ні грошей, ні житла, ні помічників.
Анна Валеріївна, дивлячись на це, тільки здивовано зітхає: – Іра майже всі 9 місяців на лікарняних, отримувала мізер, а довелося няню знайти для дитини – вона в лікарні, ми працюємо, свати далеко. У сина теж якісь перебої почалися на роботі. Загалом, раптом виявилося, що не зводять вони кінці з цієї іпотекою. Треба ж, який сюрприз!
І син прийшов просити допомоги. Можна, каже, ми у вас поживемо, у вас же трійка, місця багато. Або хоча б у другу квартиру нас пустіть. Свою здавати будемо, тоді зможемо іпотеку платити. Квартира у Анни Валеріївни з чоловіком дійсно велика і зручна, але жити разом з молодою сім’єю, а головне, з двома маленькими дітьми, їм зовсім не хотілося.
Пустити сина з сім’єю в іншу квартиру, ту, яка зараз здається, теж так собі варіант. -У нас зараз в тій квартирі в вряди-годи квартиранти нормальні, – зітхає жінка. – Тиша у них, порядок ідеальний, платять година в годину. Я на них прямо не натішусь. Як згадаю тих, що до них жили – це кошмар.
Загалом, обговорили ми все з чоловіком і вирішили: не допомогти не можна, все ж єдиний син, а допомагати найпростіше грошима. Чоловік каже – будемо платити за них іпотеку, самим їм це не осилити, мабуть, з двома-то дітьми. А на життя собі нехай заробляють самі …
Своє рішення Анна Валеріївна з чоловіком озвучили синові і його дружині. Молоді, звичайно ж, раділи і дякували. – Ось, з тих пір ми і допомагаємо їм закрити іпотеку! – розповідає жінка.
– Щомісяця чоловік передає їм суму місячного платежу … За цей час Ірина народила другого сина. На жаль, все пройшло не дуже вдало. Малюка після народження виписали тільки через місяць. Зараз йому майже рік, і практично весь час Ірина тягає дитину по лікарях, робить масажі, фізіопроцедури. Більшість процедур роблять платно з різних причин, де беруть на це гроші і як взагалі справляються фінансово, батьки ніколи не питали.
Але весь рік переводили синові гроші на іпотеку, як домовилися. – А тут я дізналася, що у них прострочення по платежах капітальні! – з обуренням розповідає Анна Валеріївна. – А останнім часом і взагалі платити припинили. Ну як так?
– Хм. І як це з’ясувалося?
– Так випадково! Старший син захворів, а невістці їхати треба було кудись з молодшим в цей день. Няня теж на лікарняному була. Іра попросила посидіти з онуком, дочекатися лікаря. Я погодилася, у мене відгул був. Приїхала до них, Іра з молодшим поїхала у справах, а я кинулася – декларацію-то на дитину вона мені не залишила. Лікар з приватно клініки прийде, запитає. Дзвоню їй – вона скидає. Зателефонувала синові. Він каже, в комоді поліс лежить, пошукай на верхній полиці.
Я полізла шукати і знайшла папку з роздруківкою по кредиту … Платять з рук геть погано! Затримують платіж практично кожен місяць, хоча ми перераховуємо як годинник. А останні три місяці там взагалі по нулях! Того й гляди суд буде, квартиру просто заберуть, і все! ..
Молоді проблему визнали і розвели руками – витрачали на дітей. У сина Анни Валеріївни проблеми на роботі, премії прибрали, сидять на голому окладі. Грошей не вистачає, ось вони і занадилися затикати діри батьківським переказами. По-іншому не виходило.
Анна Валеріївна розповіла про своє відкриття чоловікові, він просто рве і метає. Відчуває себе обдуреним і використаним. Хоче взагалі припинити будь-яку допомогу. Син же з дружиною себе сильно винними не вважають. По-іншому не могли. Гроші витрачали не на шуби та ресторани, а на дітей. Нездорова дитина вимагає вкладень. Та й здорова теж. Ну да, у них проблеми, але вони розберуться. Встануть на ноги і заплатять сповна.
Припинити допомогу дорослим дітям взагалі? В результаті їх виженуть з квартири, й іпотеку з поганою історією більше не дадуть. А може, нічого страшного не відбувається? Ірина з чоловіком і дітьми виживають, як можуть. Батькам б не викаблучуватися зараз, а допомогти їм вирулити. Ну або не заважати, принаймні.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
ПЕРЕДРУК ЗАБОРОНЕНО!
Якщо хочете читати більше цікавих матеріалів та життєвих історій від osoblyva – підписуйтесь на нашу сторінку у фейсбук за посиланням
