“Та плювати мені на твою хвору дитину! У мене відпустка накривається мідним тазом!” – так зі мною розмовляла братова дружина

Брат чоловіка попросив відвезти їх з дружиною в аеропорт. Ще за тиждень до дати вильоту. Я погодилася – мені не важко.

Тиждень до дня вильоту пролетів швидко. В 9-00 їм потрібно було вже проходити реєстрацію. Я прокинулась в 6 ранку, відправила чоловіка на роботу, пішла будити дитину перед садочком. А у малого лоб гарячущою. Я йому градусник під пахву, сама Іллі, брату чоловіка, телефонувати.

Вибачилася, розповіла про обставини, порадила таксиста викликати – час ще був.

– Ти обіцяла! У тебе ж є дитяче крісло, саджай дитини в машину і поїхали з ним. У чому проблема-то? – запитав Ілля досить агресивним тоном.

Я дістала градусник у сина – 38,9, і пішла на кухню за жарознижуючу, паралельно розмовляючи з Іллею:

– Ілля, у нього температура висока куди я його з собою поволочу? Їхати годину в один бік, годину назад. Ти мені пропонуєш 2 години поспіль з хворою дитиною в машині їздити? – дійсно, дорога з нашого селища до аеропорту на околиці міста – шлях неблизький.

– Я нічого не знаю, сама погодилася, ми тебе чекаємо, виїжджай. – Ілля кинув трубку.

У нас в селищі таксисти два місцевих жителя. Один не брав трубку, а другий, мій колишній однокласник, погодився відвезти родичів чоловіка. Я відправила Іллі повідомлення, що сама нікуди не поїду, а таксист приїде через 15 хвилин.

Сина я забрала до себе в ліжко, спостерігати знизиться температура чи ні після ліків. Він заснув, я лежала поряд і гладила його по голівоньці. Хвора дитина – це кaтaстpофа. Млявий, сумний, з хоробрістю ковтає гіркі пігулки. Серце стиснулося від жалю до сина.

Задзвонив телефон, я подивилася на екран – Юля, дружина Іллі.

– Ти охрєнєла чи що? Ми вже вийшли, ти де? Ми запізнимось!

– Юля, я тільки що розмовляла з твоїм чоловіком, у мене дитина захворіла. Я викликала вам таксі, зараз машина повинна під’їхати. – невже Ілля сам не міг поговорити з дружиною і розповісти про те, що я не приїду?

– Приїжджав таксист, сказав 2 тисячі поїздка коштуватиме! Рожа у нього трісне! Я його одразу мaтoм послала, навіть в машину не сіла. Так що давай, бігом за кермо! – почала істеpити Юля.

– Я тобі ще раз повторюю – у сина температура, я нікуди не поїду! Дзвони, повертай таксиста! Я з ним домовилася.

– Та плювати мені на твою хвору дитину! – перебила мене Юля. – У мене відпустка накривається мідним тазом! Якщо ти зараз же не приїдеш, у тебе будуть неприємності, я тобі обіцяю! У тебе 10 хвилин! Чекаю! – Юля продовжувала верещати в трубку.

На хвору дитину їй плювати, значить. Зате таксі безкоштовне в моїй особі – подавай! А тепер фіг їй.

– Я хотіла сказати, що я з таксистом домовилася – він на зворотному шляху до мене заїде за грошима. Але зараз я передумала – я не буду йому платити, навіть якщо він до вас повернеться. Та плювати мені на твою відпустку! – тут вже я кинула трубку і відключила звук на телефоні.

Температура у малого спала годині о 8 ранку. Я зателефонувала начальниці – власниці квіткового, в якому я працюю, і сказала, що я на лікарняний. Подякувавши за розуміння жінку за побажання швидкого одужання, я набрала чоловіка.

Чоловік був злий. Дуже злий. Адже я підставила його брата. За словами чоловіка вийшло так: я спеціально кинула його родичів і намовила таксиста, щоб він заломив для них ціну. А так як тур Ілля з Юлею не брали – дикунами летіли, то квитки у них пропали, адже вони до останнього намагалися знайти машину.

Своєї провини я в тому, що трапилося не бачила – у мене сталася форс-мажорна обставина. Я ніяк не могла знати, що саме в цей день син захворіє. Крім того, я чесно спробувала загладити свою відсутність – домовилася з таксистом щоб він їх відвіз. І не я винна в тому, що Юля вилаяла його мaтoм з голови до ніг, не дослухавши що їх поїздка буде оплачена мною.

Юля, яка влаштувала скандал моєму чоловікові по телефону, і словом не обмовилася про хвору дитину. Чоловік довідався про новy обставину, вибачився за свій тон і за те, що повірив словам дружини свого братика.

Читайте також: “Коли єдина донька зaгuнула, Марія поcивіла за ніч і впала в кoмy”: Авapія стала величезним пoтpяciнням для двох родин

У Юлі та Іллі вистачило нахабства прийти ввечері до нас додому і зажадати гроші за квитки. Чоловік їх послав. За великим рахунком, в тому, що до аеропорту вони не дісталися, винна Юля, вилаяла таксиста і не дала навіть договорити. Але чомусь винною вони намагаються залишити мене. Я не здивуюся, якщо незабаром наше селище буде ковбасити від нової плітки: я, заздрісна гадина, спеціально пообіцяла відвезти Ілюшу з Юлею в аеропорт, з самого початку не збираючись цього робити.

Джерело.

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram