Кароліна з першого погляду зрозуміла, що він мені давно подобається, тому захотіла собі.
Як іграшку, яку забирала завжди в дитинстві.
Андрій аж розцвів коли вони познайомились, вона запала в душу.
Це чисте безневинне личко, під яким ховається справжнє чудовисько.
Вона знайшла підхід до нього, а моїх почуттів він не помічав роками.
Дядька за декілька днів виписали з лікарні.
Він повернувся до себе в інше місто.
Кароліна ж залишилася, переїхала до нього через місяць знайомства.
Ми якось випадково зустрітілися в місті “Для чого він тобі?
Ти ж його не кохаєш, а в мене є почуття ” – я справді хотіла відверто поговорити.
“Ти ж знаєш сестричко, мені завжди подобались твої іграшки, твій одяг і твої бойфренди.
Майже кожен покидав тебе заради мене.
І цей не виняток” – сказала Кароліна.
Через три місяці я стояла біля вівтаря, в красивому платті з букетом, але не як наречена а як подруга.
Вони давали обітниці він щиро її покохав, а вона як завжди фальшиво посміхалась.
Всі вірили, тільки я бачила правду.
Вони більше року жили разом, Андрій за той час втомився.
Емоційні гойдалки, вона то кохала його, то різко спускала з неба на землю.
Зраджувала і просила пробачення, він пробачав.
Я все бачила, але ніяк не могла допомогти.
Навіть їздила до батьків поговорити, про те нічого не змінилося.
Та стався нещасний випадок, коротке замикання.
Кароліна була вдома сама, спала. Будинок погасили під ранок, її врятувати не вдалося.
Андрій був на місці коли я приїхала, сльози котились по його змученому лиці.
Так важко, але все закінчилося. Андрій довго відходив від того, що сталось.
Але з часом все почало змінюватися, він зовсім по-іншому на мене поглянув, ми почали зустрічатись, адже я продовжувала його кохати.
Автор: Марійка
Історія написана спеціально для osoblyva.сom
