У 5 рочків Настя найчастіше вживала слово “хочу”, вже тоді вона усвідомила його чарівну силу. Спочатку батьків розчулювало як вона вимовляє його, як домагається бажаного. Вони їй ні в чому не відмовляли, балували, сподіваючись, що з часом все зміниться, в результаті дівчинка переросте.
Йшли роки. Настя росла, а разом з нею росли і потреби. Батьки – люди забезпечені, тому закривали очі на капризи дочки. У 18 вона багато чого досягла. «Це тільки початок», – вважали батьки, продовжуючи балувати своє чадо.
В інституті, де вчилася Настя, вона побачила його. «Він просто створений для мене», – думала дівчина, поглядаючи на красивого м’язистого хлопця, як з постера до улюбленого кінофільму. Хлопець вчився на старшому курсі в тому ж інституті, що і наша героїня. Завжди проходив повз неї, обдаровуючи усмішкою, від якої Настя «сходила з розуму».
Одного разу вона побачила його з дівчиною. Він йшов по коридору, обіймаючи її. Потім вони зупинилися і попрощались. Настя спостерігала за тим, що відбувається, наливаючись фарбою. Гнів захопив її цілком. Після обіймів і поцілунків суперниця вирушила в аудиторію, а милий незнайомець повільно продовжив йти по коридору.
«Це мій шанс», – подумала Настя і підбігла до своєї мрії. Притулилася до нього і шепоче на вушко: – Хочу!
– Я теж хочу, але … – ледве встиг відповісти хлопець, перед тим як з’явилася дівчина, з якою він був. Вона-то і закотила Насті проміж очей.
– Хочушка зламається! – сердито випалила дівчина, поглядаючи на Настю зверхньо, а потім вони пішли, усміхаючись так, ніби нічого не сталося. Місяць Настя проходила в сонцезахисних окулярах, приховуючи величезний синяк під оком. Після цієї події вона зрозуміла, що не все бажане дістається одним тільки словом хочу.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
ПЕРЕДРУК ЗАБОРОНЕНО!
