Спеціально для сайту osoblyva
Не знаю як, але вона довідалась, що ми продаємо мою машину. І чомусь ця супер догадлива жіночка вирішила, що ми продаємо стару, щоб купити нову. Ну да, ми ж олігархи – сидимо і думаємо: а чого б з зарплати нову машину не купити?
Я спросоння анамагалася пояснити, що ми навпаки вирішили економити, оскільки все не райдужно. Саме тому продаємо мою стару машиу. Вона ненадовго задумалася, і радісно видає:
– А я знаю, як буде краще для нас усіх! Ви машину не продавайте, ви її краще зятю моєму віддайте!
Чомусь я навіть не здивувалася. Кажу, що по-перше, у мене свої плани щодо грошей, які я планую отримати за цю машину. А по-друге, як вона собі це уявляє? Ми в одній частині країни живемо, вони в інший.
– Ну, якось же машини перевозять, – невпевнено каже вона. Я точно не знаю, але чула, що зазвичай переганяють своїм ходом.
Не впевнена, що моя бабуся переживе таку подорож. А робити капітальний ремонт, щоб потім перегнати її, щоб віддати чуваку, якого я в очі не бачила? Я може і дурепа була по життю, але не до такої міри. Загалом, попрощалася, зробила відбій і вирішила доспати. Але не тут-то було.
Через півгодини задзвонив телефон чоловіка. За скільки то років сестричка згадала про його існування! Ти, каже, перекажи своїй нахабній дружині, що нам її стара колимага не потрібна. Але так і бути, коли продасте її, можете переказати нам гроші, а ми додамо, і візьмемо щось пристойне.
Чоловік, якого мало того, що розбудили в позаурочний час, та ще й присідають на вуха, заревів пораненим бізоном: – Яка машина? Які гроші? Хочете машину – чешіть працювати! (Далі йде неперекладна гра слів).
Потім він вимкнув телефон, превернулся на інший бік і … заснув! Мені б так … у мене вже весь сон злетів. Пішла на кухню, зварила собі каву. Сиджу злюся. Думаю, до біса пельмені, краще борщ зварю і манікюр зроблю.
Ближче до 10-ої чоловіча частина родини прокинулася, і підтяглася на кухню – снідати. Дивлюся, чоловік не злий, посміхається. Кажу йому: – Добре, що ти вже заспокоївся. Дивиться з нерозумінням. Ну, після дзвінка сестрички, кажу. А він: Так вона справді дзвонила? Я думав, наснилося.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
ПЕРЕДРУК ЗАБОРОНЕНО!
Якщо хочете читати більше цікавих матеріалів та життєвих історій від osoblyva – підписуйтесь на нашу сторінку у фейсбук за посиланням
