Ту ніч я провела з братом, а зранку відмінила весілля

В один з зимових днів до нас в гості несподівано приїхав мамин брат зі своєю сім’єю. У мого дядька Аркадія був син, старший за мене на 10 років, його звали Сашко. Я ніколи його раніше не бачила, оскільки вони давно жили в іншому місті.

Як зараз пам’ятаю це трепетне почуття нахлинули на мене вперше. На той момент я будучи ще дитиною побачила перед собою високого, кароокого хлопця з гарною посмішкою і приємним голосом. Пізніше нас представили, як брата і сестру, і моєму розчаруванню не було меж.

У той час як наші батьки шумно відзначали свята, ми встигли поспілкуватися. Сашко виявився дуже добрим і начитаним. Він розповідав мені про свої захоплення і повідав про те, що хоче стати льотчиком.

Я слухала його не відриваючи очей. Мені здавалося в ньому все прекрасним, але думки про спорідненість стримували мої фантазії.

Незабаром Сашко з батьками поїхав. Мене накрила тривала туга. Я думала про нього кожен день. Згодом стало легше.

Минуло 10 років і думки про Сашка покинули мене. Тепер я приміряю новий для себе образ, я виходжу заміж. Мого обранця звати Сергій, ми з ним познайомилися рік тому.

Шановні читачі запрошуємо вподобати нас у Telegram та Instagram

Не можу сказати що шалено закохана, але відчуваю глибоку повагу до цієї людини, оскільки він не раз доводив мені свою любов і підтримку. Дата весілля призначена, йдуть приготування і тут я дізнаюся що приїжджає мій дядько і Сашко разом з ним.

Не знаю чому, але я відчула сильне хвилювання від цієї новини. Коли розум узяв гору, я запевнила себе в тому, що це дитячі фантазії і нічого більше. За два дні до весілля почали з’їжджатися родичі.

І раптом увечері я чую стук. Відкриваю двері і впадаю в ступор. На порозі стоїть мій дядько, а позаду нього Сашко. Я обімліла. Думала, що разом з дитинством пішли і почуття, але я глибоко помилялася.

Я вітально обняла дядька, потім Сашка і від хвилювання затьмарився світ. В це раз він виглядав більш мужньо і ще більш привабливо. Увечері сидячи за чаєм і обговорюючи деталі весілля, я відчула на собі прикутий погляд.

Сашка дивився на мене по-особливому, це не сплутаєш ні чим. Коли всі розійшлися спати ми ще довго сиділи з ним на кухні і розмовляли, я йому зізналася що в дитинстві була в нього закохана. На що він жартівливо запитав – «А зараз?».

Читайте також: Як зрозуміла, що вaгiтна, Марат зник. Нарешті додзвонилася: «Коли будеш?» Довго мовчав, а потім: «Покохав. Вибач»

Я від несподіванки схвилювалася, як раптом він обхопив мене і гаряче поцілував. І тут я зрозуміла, що не належу сама собі. Ми провели ніч разом. Це було найкраще, що сталося зі мною за все життя, його пристрасні обійми і ніжні поцілунки запаморочили мені остаточно голову.

На ранок мене приборкав сором і думка про те що ми брат і сестра. Ми поговорили з Сашком на цю тему, на що він мені зізнався, що насправді мій дядько не його рідний батько, а значить і ми не родичі.

Я була на сьомому небі від щастя і відмінила весілля. З Сашком ми одружилися через пів року. Я рада що все сталось саме так.