У 37 років Ольга таки зібралася заміж – за вдівця з дитиною. Але дітей вона не любить і хлопчиком займатися зовсім не збирається

– Моя сестра заміж зібралася нарешті! – розповідає 35-річна Поліна. – Ми вже думали, так і буде вона одна, 37 їй, як-не-як, а ні. Знайшла-таки гідного, ха-ха-ха! Весілля планує, сукня, обручки, ресторан, все як треба. У подорож до Відня поїдуть …

– Весілля – це здорово! Мама-то ваша, мабуть, щаслива? Вона так цього чекала …

– Та ти знаєш, там така справа, що ми і не знаємо з мамою, радіти чи що … Загалом, наречений-то у неї – з дитиною!

– Слухай, ну дивно було б, якби чоловік в такі роки був без дітей. Адже йому не шістнадцять, піди? Більш-менш ровесник нареченої?

– Не шістнадцять, звичайно, йому сорок майже. Але справа в тому, що дитина живе з ним! Матері там немає, її не стало багато років тому. Хлопчикові вісім років, є няня, яка з ними вже мало не з народження. Кілька разів на місяць бабуся бере на вихідні. Але основний час дитина з батьком! Ось так ось. Буде наша Оля справжньою мачухою. Ти уявляєш?

Чесно кажучи, не уявляю зовсім. Сестра Поліни, Ольга, дітей не любить, і не любила ніколи. На «дітних» подруг, колишніх однокласниць і колег дивилася з жалем і почуттям переваги, впевнена, що замотані садками та лікарняними «матусі» в глибині душі їй заздрять. Ну ще б пак: Ольга струнка, стежить за собою, займається спортом, живе цікавим життям. Робить кар’єру і добре заробляє, купила квартиру, автомобіль, об’їздила десятки країн. Змогла б вона провернути все це, будь у неї на руках нехай навіть одна дитина? Навряд чи, впевнена Ольга.

Зараз вона на голову вище ровесниць тому, що їй не потрібно поспішати в сад, хвилюватися, відпрошуватися, пропускати вечірні наради, дзвонити няні в середині робочого дня. Вона легка на підйом, в будь-який момент може вилетіти у відрядження або на відпочинок, і взагалі, належить тільки собі. Живе для себе.

– І так буде завжди, тому що народжувати я не буду! – заявила Ольга рідним ще в 20 років.

– Та ну тебе! – відмахнулася тоді мати. Передумаєш ще сто раз!

– Не передумаю! – підняла ніс дочка.

І справді, не передумала. Дитина є у Поліни, трирічна дочка, але Ольга не відчуває до племінниці якихось там особливих почуттів. Немає і не було намірів ні взяти дівчинку на руки, ні пограти, ні привезти іграшку в подарунок. І це не від жадібності, а просто тому, що в дитячих магазинах Ольга відчуває себе інопланетянкою. Вона не уявляє, що можна купити трирічній дівчинці і не горить бажанням вникати в цю тему.

Поліна вже змирилася з тим, що сестрі діти не цікаві в принципі, і не ображається. Ну ось така вона людина. А тепер Ольга виходить заміж за чоловіка з порівняно не дорослим ще сином.

– Хм. А сама-то вона як собі це уявляє?

– Вона каже, що не буде займатися дитиною, уявляєш? Дитина її чоловіка буде цілком для свого батька … У хлопця в квартирі своя кімната, він ходить в школу і на якісь гуртки, няня в курсі всього. Няня його зустрічає, годує, слідкує за уроками. Якщо що, є батько, на крайній випадок – бабуся неподалік. Ну, будуть, можливо, зустрічатися за вечерею, та й то не завжди…

– А вона взагалі з дитиною знайома?

– На рівні «Матвій – це Оля, Оля – це Матвій. Оля буде жити з нами». Не знаю, як все вийде у них, і навіщо Ользі це треба, але зараз поки вона сповнена оптимізму і не бачить проблем. Мовляв, дитині гірше не буде, він нічого не втрачає. Каже, а як жінки з дітьми заміж виходять? Перш за все шукають чоловіка собі, а не дитині тата …

– Ну, з цим можна і посперечатися …

– Бувають і винятки, звичайно, але в основному так. І мало хто з чоловіків щиро зацікавлений в чужій дитині, особливо якщо своїх дітей немає і чадолюбія особливого теж, але ж живуть же якось …

Людина Ольга не зла, не жорстока, ображати хлопчика не буде, я думаю. Хоча, за її характером і життєвими переконаннями, їй потрібен бездітний чоловік, звичайно. Ну або хоча б такий, діти якого живуть зі своєю матір’ю. Адже досить таких в наш час! Треба ж було їй знайти собі вдівця з дитиною, ех!

А ви згодні з тим, що Ользі-чайлдфрі потрібно шукати собі бездітного чоловіка? Чи вийде щось із такого шлюбу? А може, дійсно, нічого особливого не відбувається? У дитини є все, що потрібно для життя. Якщо його люблять батько і бабуся, це вже немало.

Так, шкода, що немає матері. Але з іншого боку, може, і краще з боку дружини батька тримати з хлопчиком певну дистанцію, принаймні спочатку. Ніхто не знає, як складеться. Можливо, ще стануть вони кращими друзями.

Фото ілюстративне з вільних джерел