
У мене появився син, від образи поставила у свідоцтві про народження прочерк у графі батько, і заборонила колишньому чоловікові наближатися до нього
Ми з чоловіком одружилися рано, йому було 18, мені 21. Заміж виходила чекаючи на дитину, через півроку появились у нас дві красуні-донечки.
Йому було тяжко, працював на двох роботах, щоб забезпечити сім’ю. Після декрету я вийшла на роботу, дітей віддали до садка. Обидва працювали багато, щоб діти нічого не потребували.
Я пішла на підвищення, значно зросла зарплата, а чоловік працював на заводі. Чоловік заробляв менше, але мене це не хвилювало, головне, що нам на все вистачало.
Прожили 16 років, дітей виховали, а ми тільки й знали, що робота та робота. Я не відразу в цей кругообіг помітила, що чоловік сильно віддалився, став пропадати на роботі днями і ночами, потім змінив роботу і почав працювати цілодобово.
Іноді навіть у вихідні працював при п’ятиденному графіку. Але я настільки довіряла йому, ніколи не могла навіть припустити, що в моїй сім’ї може статися таке. Якось я вирішила перевірити телефон чоловіка, хоча ніколи це не робила. І тут – зрада.
Розказала, що все знаю, а він і не відмовлявся, одразу зізнався, що зустрів на зустрічі однокласників своє шкільне кохання. Сказати, що світ перекинувся, це нічого не сказати. З гарячого, звичайно, наговорила купу всього, виганяла його. Він два тижні збирався, а потім таки пішов до своєї мами.
Я подала на розлучення, нас розлучили. До дітей приїжджав, хоч поговорити з ними так і не наважився. Як могла, пояснила їм, чому тато пішов, намагалася згладити все, перед дітьми звинуватила себе, що я не видаляла татові уваги через роботу.
Але дівчатка зробили свої висновки та перестали з ним спілкуватися. Я намагалася налагодити контакт, вигадували їм спільне дозвілля – кіно, поїздки на рибалку, на природу.
Начебто все налагодилося, ми з ним теж помирилися, дітей відправили до бабусі на канікули, почався медовий місяць, хоч він так і не повернувся до родини, так і продовжував жити у мами.
А потім я дізналась, що чекаю дитину. Не можу описати словами, що мені довелося пережити, коли сказала йому, але результат — я одна з трьома дітьми, а він, як і раніше, живе у мами, ходить до свого шкільного кохання і не знається з дітьми.
Дамочка виявилася вульгарною, довелося з нею поспілкуватися, вона заявила, що той факт, що у нас буде третя дитина, нічого для неї не змінює, вона все одно будуватиме стосунки з ним. От якось так.
У мене появився син, від образи поставила у свідоцтві про народження прочерк у графі батько, і заборонила колишньому чоловікові наближатися до нього.
Він тільки приїжджав подивитися на сина, коли я вийшла з пологового будинку, подивився хвилин десять і поїхав. Більше ми його не бачили. З дітьми він не спілкується, хоча гроші на дівчат сплачує.
Другої зради вони йому не пробачили. А я намагаюсь якось жити, вже заспокоїлася, і синочку вже 4 місяці, і все добре у нас, але іноді такий біль нападає, ніби й не минуло 1,5 року, ніби все вчора трапилося.
Автор: Оксана

