В день весілля Оленина сукня була порізана, з того дня вона зі свекрухою не спілкувалась, цілих 4 роки, доки правда не виплила

Олена та Віктор уподобали один одного з першого погляду. Хлопець гарно залицявся, не шкодуючи грошей для своєї обраниці. Вони почали зустрічатися ще на першому курсі. Після закінчення університету почали наймати разом квартиру. Віктор влаштувався ще на одну роботу, і вже через декілька місяців презентував коханій обручку з діамантом. Камінець був невеликим, проте Олена була на сьомому небі від щастя.

Почалися приготування до весілля. Олена була дуже заклопотана, та їй допомагала найкраща подруга Галина. Вона визвалася підшукати сукню та розіслати запрошення. Та справжнім випробуванням стало знайомство з мамою майбутнього чоловіка. Джерело

Марія Іванівна виховувала сина сама. Батько Віктора загuнув, коли хлопцю було всього 5 років, і він його майже не пам’ятав. Олена відкладала знайомство зі свекрухою декілька разів, вона чомусь боялася її, а Віктор не наполягав, але ж тепер вони були заручені, й Олена не могла відмовитися.

Під час першої розмови Олені здалося, що вона не дуже сподобалася Марії Іванівні. Дівчина не знала, що говорити, перекинула на себе чай та розбила вазочку з печивом. Свекруха нічого їй не сказала, проте дивилася на майбутню дружину сина з подивом та жалем.

Нарешті Олена з Галиною знайшли ідеальну сукню: недорогу та вишукану. Після примірки Галина запакувала сукню, а Олена вирушила до свекрухи, щоб там залишити сукню до самого весілля. Дівчина вірила в прикмети та не хотіла, щоб Віктор бачив її весільне вбрання до самого свята.

Та в день весілля Олена була засмучена, розчарована та розлючена одночасно: коли вона розпакувала сукню, то побачила, що та порізана на дрібні шматочки. Дівчина вирішила, що то справа рук свекрухи, адже більше ніхто не міг цього зробити. Вона вибігла з квартири Марії Іванівни, сіла в парку на лавці, зателефонувала Віктору та відмінила весілля.

Віктор навіть слухати нічого не хотів: він повів її до РАЦСу. У той день вони просто розписалися. Після весілля Олена так і не поговорила з Марією Іванівною, вона була дуже ображена й вирішила взагалі не спілкуватися зі свекрухою. Віктор же час від часу відвідував матір, проте ніколи не говорив про неї з Оленою.

Так минуло 4 роки. Олена зaвaгiтніла, пoлoги були тяжкими, у жінки відкрилася кpoвотеча. Декілька днів Олена була на межі життя та смepті. Вона лише час від часу приходила до тями.

Коли нeбeзпека минула, Олені медсестри розповіли, що кожного дня до неї приходила Марія Іванівна, вона доглядала за нею й молилася за здоров’я. Також до неї приходила Галина, вона попросила пробачення за зіпсовану сукню, подруга зізналася, що колись кохала Віктора та заздрила Олені.

Читайте також: Марина дивилася прямо перед собою, а по її щоках котились сльози, Андрій стояв біля неї та дивився у стелю, стримуючи крик. У кабінеті лікapя панувала тиша, їм щойно повідомили найгірше

Олена кілька років ненавиділа свекруху за намагання зруйнувати її шлюб, та вона не здогадувалася, як помилялася. Коли свекруха наступного дня прийшла її провідати, Олена попросила в неї пробачення. Жінки щиро поговорили та нарешті знайшли спільну мову.

З того часу Олена більше не спілкувалася з Галиною. Разом з Віктором та новонародженою донечкою вони переїхали жити до свекрухи.