Весілля вдалося на славу. Яніна сиділа біля Людмили, та побачила, що подруга якась невесела, а ще що у неї вже немає золотої каблучки на пальці на руці

Яніна щаслива вийшла із секонд-хенду. Не даремно вона втекла з роботи, щоб купити таку бажану обновку.

“Сумочка така білосніжна та малесенька, якраз підийде до мого весільного вбрання” – подумала дівчина.

Повернувшись на роботу Яніна хотіла прийти щоб її ніхто не побачив.Та Людка, все одно її побачила. Підійшла та почала розглядати обновку дівчини, поки Яніна пішла до кабінету директора віднести документи. Людка оглянула сумочку зовні а потім відкрила та почала нишпорити всередині.

Дівчина сама не сподівалася, але в одній маленькій кишені вона знайшла золоту каблучку. Звісно вона сховала її та нічого не розповіла Яніні за знахідку у її новій сумочці. Ледь дочекавшись закінчення робочого дня, Людка побігла кудись. У понеділок після вихідних, Ніна була щаслива бо нарешті вона заручена. Правда замість золотих обручок, у них з нареченим були срібні. Адже вирішили вони зекономити гроші на весілля.

Сяяла від радості і Людка, у неї на пальці виблискував новий золотий перстень. Коли Яніна помітила це, спитала подругу що це в неї за кавалер такий що подарував такий подарунок.

Люда заперечила, трохи подумавши сказала, що знайшла чужу весільну обручку здала в ломбард і там вже купила перстень. Яніна щиро пораділа за подругою, а натомість спитала адресу ломбарду. Дівчина подумала, що може вони з нареченим викупили б ту золоту каблучку, а з неї зробили собі вже дві золоті обручки. Та Людка якось незрозуміло пояснювала, де саме знаходиться ломбард.

А натомість сказала Яніні, що вона сама піде і все зробить, адже у тої і так багато справ. Наступного дня вона дізналася, що Яніна взяла вже відпустку аж до самого весілля. Люда і зраділа тому, що нічого вже більше видумувати не потрібно. Та тієї ночі їй приснився дивний сон. Наче вже весілля відбувається, а Яніна сидить така сумна та витирає сльози.

І тут підходить до неї її мати та з докором говорить: “Навіщо вона так зробила, вкрала каблучку у Яніни”.

Вранці Люда прокинулась, згадала за сон і справді задумалась, що зробила недобре та вирішила виправити все. Напередодні самого весілля, до квартири Яніни прийшов кур’єр з коробочкою в руках.

Коли дівчина відкрила то не повірила. Там лежали дві золоті обручки, але підпису не було від кого. Вона й не знала що думати, швидко подзвонила до нареченого, але той сказав, що він ні причім. Яніна довго думала а потім і придумала, що то напевне зробив подарунок її хресний батько, який живе за кордоном та приїхати на весілля не зміг.

Весілля вдалося на славу. А наступного дня Яніна уже з чоловіком прийшли на роботу до дівчини, принесли “весільне”.
Яніна сиділа біля Людки, та помітила що подруга якась невесела, а ще що у неї вже немає золотої каблучки на пальці на руці.

Вона і спитала її прямо, де її перстень? Подруга відповіла їй, що загубила.

Дівчина так і не дізналася, що Людка з її купленої сумки витягнула каблучку, яку напевне випадково забула вийняти попередня власниця. Здала в ломбард, але потім коли сон приснився, вона пішла та викупила її. Та замовила для Яніни з нареченим дві золоті обручки.

Автор: Нінель

You cannot copy content of this page