Є у нас родичі далекі, майже сьома вода на киселі. Дядечко Гена і його дочка Ліза. Працював дядько Гена багато років на півночі, сім’ю на собі тягнув. Дружина вся в прикрасах, доньці квартиру купив, машину. Ліза все пальці гнула: – Яка я молодець, все у мене є, всього сама досягла. Не те що ти: сама злиденна і заміж за ніщеброда вийшла. На тому наше спілкування і припинилося. Легко себе п’ятою в груди бити, якщо все принесено на блюдечку.
Не всім щастить, не у всіх є тато, який все купить. Мене виховувала тільки мама, тата рано не стало. Вона працювала на двох роботах, ніхто ніколи не допомагав ні їй, ні мені. Я вийшла заміж, ми живемо в маминій квартирі, а вона – на дачі, квіточки вирощує та гриби збирає на продаж.
Нещодавно з’явилася Ліза. Мамі подзвонила і запросила нас до неї на весілля. Я здивувалася запрошенню – не спілкувалися ми року 4. Не подружки, не близькі родичі. І відмовилася, вірніше – попросила маму мою відмову передати. Тоді Ліза сама мені подзвонила: – Ти повинна піти, буде весело. І взагалі, хто старе згадає, тому сама знаєш що буде. Всі там будуть – і тітка Маша з дітьми, і дядько Гриша з сином. І навіть тітка Марина з-за кордону приїде. Не для мене, та хоч з родичами спільними побачитися.
Та й чоловік насів: – Давай сходимо, відпочинемо, розвіємося. Весілля – все-таки подія! Я подумала – а чому б і ні? Сукня в шафі новісінька припадає пилом. Була-не була: я дала згоду. Ліза зраділа: – Готуй 8 тисяч, це з тебе і чоловіка. І з мами твоєї 4. Все, чекаю!
Сказати по правді, на весіллі я не була жодного разу в житті, навіть на власному – ми з чоловіком просто розписалися, з метою економії коштів. Так що в сумах, які прийнято дарувати, не шарю зовсім. А ще мама, зі своїм захопленням: – Уявляєш! Близько тисячі запрошених? Не весілля, а справжнє стовпотворіння! І це з нас, з далеких – по 4 штуки, з близької рідні, подейкують, Лізка в кілька разів більше просить!
Я подумки присвиснула – з тисячі чоловік та по 4 тисячі – сума ого-го виходить. Це ж скільки вона на весілля угрохати хоче? В іншому, не моє діло. Я збиралася піти і повеселитися, а не заздрити.
Торжество відзначали на природі: розставили намети, запросили виїзного реєстратора, накрили столи. Гроші збирали на вході, ретельно записуючи і перераховуючи суми. Тисячею людей там і не пахло, а гостей 300-350 зібралося. По правді, «весілля» – занадто гучна назва для подібного дійства: на столах стояло по одній пляшці найдешевшої випивки, якісь канапки і порізані ковбаса з лимоном. У мене в студентські роки вечірки вічно голодних гризунів науки багатшими були.
Наречена, в простому білому сарафані, постукала виделкою про стопку: – Мав Федір Олександрович приїхати, не приїхав – рейс затримали. Він обіцяв 50 тисяч подарувати. Так як у нас все вже розплановано, то кожен з вас повинен підійти до тієї жінки, якій ви гроші віддавали, і додати ще по 150 гривень! Проходимо, не затримуємо!
Серед гостей почулися неприємні висловлювання і поголоски. Хтось, навіть хоробрий, крикнув: – Це ви нам ще доплатити повинні! Де гаряче? Де конкурси? Де шампанське? Не соромно стільки грошей з нас взяти було? Так червона ціна цього цирку – тисяч шість, не більше! Зовсім совісті немає! Гроші поверни!
– Так-так, ганьба тільки! Хіба це весілля! – закричав якийсь чоловік.
– Соромно! Всього ящик випивки на таку ораву купили, жмикрути! – вторив йому співрозмовник. – Гроші поверніть!
– Так-так: повертайте!
– А ще багатії! Я думала, хоч погуляємо нормально!
Гості розійшлися не на жарт. Лізка розплакалася, схопила чоловіка, забрала гроші у жінки-скарбника, стрибнула в машину – і більше молодят ніхто не бачив. Засмучені, злі і голодні гості зібралися по домівках. Хтось вирішив подивитися, що там на імпровізованій кухні: з десяток палок ковбаси, кілька банок з оливками і сітка з лимонами. І так, алкоголю нарахували рівно ящик найдешевшого.
Додому ми з чоловіком і мамою приїхали ні з чим. Це були найбільш бездарно витрачені гроші в моєму житті. А сьогодні Ліза скинула мені по електронній пошті реквізити своєї карти і зажадала перевести їй 450 гривень, за себе, чоловіка і маму. З поміткою: «Ви недоплатили».
Сміялися ми з чоловіком довго. Скинули їй 2 гривні, сміху заради, і коментар написали: «Здачу повернеш». Подейкують, дядько Гена з нареченим дочки посварився, ось і відмовився весілля оплачувати. А гості вже запрошені, ось і вирішила Лізка грошей зрубати по-швидкому. За найскромнішими підрахунками, забрала вона з собою мега велику суму грошей. Рік безбідно можна жити.
