Відсвяткували свекрушине 65-річчя, збирались уже додому їхати, а вона потягла мене в кімнату і вручила подарунки. Матінко рідна, я ледь не втратила дар мови

Спеціально для сайту osoblyva

Я заміж вийшла 17 років тому. Маємо троє діток, восени минулого року у нашій родині з’явилася третя дитина – наша друга донечка. Різниця між старшим сином і молодшою донькою вісім років, і між доньками теж рівно вісім років. Про вагітність ми з чоловіком мовчали до останнього.

Первісток був прийнятий свекрухою на ура. Її велика любов, її перший онук, її гордість. Зате Світлана Антонівна не схвалила другу вагітність. Але, коли народилася середня дочка, вона закохалася в неї з першого погляду. І не дарма – у дочки характер один в один як у її улюбленої і єдиною бабусі.

Тому і мовчали про поповнення. Ні, Світлана Антонівна не стала б нічого говорити або осудливо хитати головою. Але її красномовні погляди … Вже дуже хотілося їх уникнути.

Дізнавшись про народження третьої внучки, Світлана Антонівна засяяла від щастя. В іншому, що не стосується маленьких нюансів, що стосуються дітей, у нас повна ідилія. Я рано втратила маму, свекруха мені її замінила. За що їй велике спасибі.

І ось днями Світлані Антонівні виповнилося 65 років. Кругла красива дата. Я постаралася: вигребла особисті накопичення і всі наші сімейні заощадження і придбала хорошу духову шафу з конфорками для дачі. Свекруха живе там по півроку і більше, це просто незамінна річ у господарстві.

Ми приїхали до мами чоловіка на день народження, привезли подарунок. Нас посадили за святковий стіл. Подарунку Світлана Антонівна дуже зраділа:

– Ти прямо мої думки прочитала! До радісного вигуку вона додала обіцянку: завтра ж настряпаю пирогів і спечу їх у новій духовці.

Ага, прочитала думки: ми з чоловіком два роки слухали про те, як набридли грубка і дрова. І не помилилися: подарунок був дуже доречним.

Читайте також: – Я до тебе завтра не можу приїхати. Але без подарунка ти не залишишся: шапку у тебе залишила, її забирай, дарую! Вона майже нова, я її всього один раз одягла. Мамочко рідна, да я ж все життя про такий подарунок мріяла! Мало сльозу не пустила від такої неймовірної щедрості і турботи свекрухи

І ось, коли ми зібралися вже їхати, Світлана Антонівна потягла мене в кімнату і вручила подарунки: норкову шубу і сережки з діамантами! Мені! Норкову шубу і сережки з діамантами! Матінко божа! Я ледь не втратила дар мови.

У якому подиві я їхала від другої мами, в такому ж перебуваю досі. Тепер ще більше хочеться її любити і берегти. Напевно, з боку це виглядає як підлабузництво, але я дійсно щиро люблю свою свекруху, з часом сподіваюся стати такою ж. Хоча не думаю, що в мене вийде бути настільки ж мудрою.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

ПЕРЕДРУК ЗАБОРОНЕНО!