Моя мати працює у ресторані кухаркою, і я часто захожу до неї на роботу. Там я зустріла його, чоловіка, якій старший від мене на 20 років. І в першу нашу зустріч я сказала, що у нас точно нічого не може бути, що він занадто вже дорослий, практичний і нудний. Зараз точно не знаю, чим він мене зацікавив, але ми почали зустрічатися. Я так сильно закохалася, що думала про нього з ранку до вечора, мріяла про нього перед сном.
Він був одружений і мав двох дітей. Але попри це, ми продовжували зустрічатися. Самі того не помітили, як минув рік і ми полетіли до Єгипту. Не знаю, що він сказав своїй родині, але для мене це була казка і мрія.
Але потім його як підмінили, він став різкий зі мною. Я спочатку не розуміла, в чому справа, думала у нього проблеми в сім’ї. Я сильно переймалася через це, нервувала і навіть попросила маму з ним зустрітися, щоб він їй пояснив, чому так зі мною поводиться.
Після того як мама з ним поговорила, я зрозуміла, що це таке приниження. Я симпатична, молода, освічена дівчина так принижуюсь через одруженого чоловіка! Напевно, щоб це зрозуміти, потрібно так принизитись і впасти. І я сама собі сказала «Все, для мене краще бути без нього, ніж страждати від його холодності й того, що він одружений».
Я заспокоїлась, змінила роботу й зайнялася флористикою. А через два місяці він до мене приїхав з квітами й сподівався на продовження роману. На моє питання: Що далі? Він сказав, що буде, як і раніше до мене ставитися, але розлучатися не збирається.
Продовжувати далі такі відносини для мене принизливо – я перестану поважати себе. А якщо він піде з сім’ї, то я перестану поважати його. Так що тут один варіант – розлучитися назавжди. І я так і зробила. Ми попрощалися назавжди, а через короткий проміжок часу мені стало легше. Тепер ніколи не зустрічатись з одруженим чоловіком, і вам не раджу!
