
Він покинув життя у Іспаніі заради мене. Але я не змогла сказати ТАК
Ми познайомилися випадково. Він помилився номером і подзвонив мені. Я відповіла. Спочатку Хотіла кинути слухавку, але він почав розмову, розговорилися.
На наступний день знову подзвонив, дуже вихований, із приємним голосом, розказував багато про себе, був дуже відкритий.
Інтернету тоді ще не було. Він попросив мене вислати йому фото, і прислав свої. По фото виглядав не погано, я б сказала.
Ми обмінювались листами і говорили по телефону деякий час.
Потім він сказав що вирішив покинути все, і вертатися додому. Я не думала що це рішення він прийняв через мене.
Його батьки мали свій бізнес в Україні, були власниками кілька магазинів де продавали тканини у різних містах.
Отож, наше перше побачення, я хвилювалася. Гарно вдягнулася, взула взуття на підборах, і стала чекати у визначеному місці.
Яке ж було розчарування, він на цілу голову від мене був нижчий! На фото я не звернула на це уваги, бо на тих, що я мала він фотографувався сидячи! Приїхав із величезним букетом квітів, симпатичний хлопець. Але ж мені було дуже незручно поряд.
Все було добре, він кожен день кликав мене на побачення, ресторани, дорогі подарунки, все, що я тільки могла забажати він біг виконувати. підбори я більше не взувала, але від цього він вищим не став.
Нарешті, він захотів познайомити мене зі своїми батьками, я відтягувала як могла, вигадувала різні причини, щоб тільки не їхати.
Одного вечора, ми поїхали в Карпати, там він сказав що має справи, щоб я склала йому компанію. Якраз кілька днів до цього я вирішила, що пора закінчувати ці стосунки, бо мені поряд із ним дуже складно бути через те, що я почувалася велетнем.
Можете мене засуджувати, я знаю, що це так розпорядилася природа, і він не обирав свій зріст, але краще було не затягувати.
Але він випередив мене. В Карпатах влаштував вечірку в дорогому ресторані, скликав друзів, батьків, і зробив мені пропозицію.
Мене накрила хвиля здивування, я не думала, що все так стрімко буде розвиватись. Я сказала НІ. При всіх.
Зараз почуваюся не дуже комфортно, мене гризе совість. Може варто було таки сказати так, може з часом я б звикла?
Історію написала, Mavka спеціально для osoblyva.сom
Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту.
Будь-яке використання матеріалів (у тому числі фотографій)– суворо заборонено.

