– Галю, де твої ключі? Я свої на роботі залишив.
– Сергію, в моїй куртці подивися. Зараз, я швидко, – і побігла до дзеркала дофарбовувати вії.
Сергій дістав із зовнішньої кишені в’язку і разом з нею випав невеликий листок паперу, складений удвічі. Поки його підбирав, згадував, куди потрібно заїхати по дорозі в гості до друзів: в магазин за гостинцями, забрати речі з хімчистки. Раптово погляд впав на клаптик листка з блокнота, який він тримав в руках.
«Ресторан «Зелений мис» завтра о 11:00, службовий вхід».
Почерк був явно не Галин і навіть не схожий на жіночий. Ще раз перечитавши вміст записки, Сергій засунув її назад. Галя саме підходила до дверей, на ходу поправляючи нову сукню бірюзового кольору.
– Я готова. Поїхали.
Чоловік оглянув дружину з ніг до голови. Що й казати – красива. Жили вони разом близько десяти років душа в душу. Друзі все дивувалися: «Без дітей, а їм удвох не нудно».
Сергій задумався: «Може, з’явився суперник? Та ні, навряд чи, якби розлюбила, повідомила б відразу. Надто вже вона відкрита людина». Поки на майданчику двері ключем замикав, задав питання, щоб закінчити з сумнівами.
– Галь, у тебе завтра плани є? Може, в кіно підемо? Давно не були.
Сергій обернувся і не впізнав дружину. Галя, раптово змінившись в обличчі, промямлила щось незрозуміле:
– Мені потрібно … Я хотіла … Подруга попросила. Загалом, завтра ніяк.
Його наче стpумом вдаpило. Кохана дружина ніколи не брехала, не могла приховати в секреті нічого. Навіть на роботі, де вона працювала бухгалтером, всі над нею беззлобно жартували «Галя – душа нарозхрист». А тут явно щось недоговорює.
“Як бути? Що робити? Може запитати прямо? А раптом збреше? ». В голові у чоловіка думки пролітали з шаленою швидкістю, настрій різко зіпсувався і вже не хотілося йти в гості, але він стримався і вирішив з’ясувати все на наступний день. Адресу та час він знав. Залишалася просто зачекати
Весь вечір Сергій був сам не свій, відповідав друзям з небажанням, Галя також зауважила, що чоловік якийсь дивний:
– Що з тобою, любий?
– Голова болить. Поїдемо додому? – запитав він дружину.
– Ну, поїдемо, – Галя трохи засмутилася, але виду не показала.
Дома, пославшись на те, що втомився, Сергій ліг спати, але думки не давали можливості заснути. Щоб не розбудити Галю, він вийшов на кухню. Так і просидів півночі в інтернеті і в роздумах. Тільки до ранку сон його здолав.
Близько десятої години Сергій прокинувся і виявив, що Галя вже була одягнена, нафарбована і збиралася йти.
– Ти йдеш, так рано? – поцікавився спросоння чоловік.
– О, милий, ти прокинувся. Так, мені потрібно їхати. Сніданок на столі, – і поцілувавши його на прощання, швидко втекла.
Сергій тут же піднявся, вмився і вискочив з будинку, забувши про їжу.
Наближаючись до будівлі ресторану, чоловік відразу помітив автомобіль дружини, припаркований біля входу. Подумки зібравшись, Сергій видихнув і вийшов з машини, попрямувавши до службового входу. Як тільки він завернув за ріг, перед ним стояв натовп людей, що скандували:
– Вітаємо! Вітаємо!
Шум хлопавок і Галя, що вибігла йому назустріч, зовсім вибили чоловіка з колії. Нічого не розуміючи, Сергій спробував осмислити те, що відбувається.
– Що відбувається? Я не розумію. Ця записка в куртці, – бурмотів він, звертаючись до дружини.
Читайте також: «Хіба ти не бачиш, дитино, що тебе тут пpoкляли на смepть? Тікай швидше, бо буде пізно. А чоловік, якщо кохає, то приїде до тебе»
– Я спеціально підклала, а ключі твої сховала, щоб точно. Перший раз тобі збрехала. Коханий, вибач. Я хотіла зробити тобі сюрприз. Ти забув, так? П’ятнадцять років твоєї роботи в компанії і десята річниця нашого шлюбу, ось я і придумала …, – виправдовувалася Галя. – Просто я не знала, як ще тебе затягнути на вечірку, ось колега і порадив записку підкласти.
Тепер Сергій все зрозумів і згадав. Міцно обнявши Галю, він обернувся в бік гостей і вимовив:
– Дякую вам всім! А головне, спасибі тобі, – і поцілував свою кохану дружину.
Не поспішайте робити висновки, не розібравшись. А, якщо любиш, то довіряй.