– Вітаю! Ти – Марина, дівчина мого сина? Ти вибач, я нічого не готувала. Сенсу не бачу. Розійдетесь. А навіть якщо не розійдеться і одружитеся, то все одно розлучитеся! – привітали Марину в день знайомства і напоїли порожнім чаєм

– З днем ​​народження, Марино! Ти вже вибач, що я без подарунка. Навіщо гроші витрачати? Все одно розбіжитеся! – так виглядало привітання Дар’ї Матвіївни на 22-річчя Марини. А красивий пакет, який все-таки був у жінки при собі, виявився аналогом жіночої сумочки.

– Любі мої! Ви вже вибачте, але з весіллям самі як-небудь. І дарувати нічого не буду – все одно розлучитеся. А мало того, що розлучитеся, так ще й подарунок мій поділите при розлученні. Я тобі, Паш, потім окремий подарунок на весілля зроблю! – втішила Дар’я Матвіївна нареченого і наречену, слово стримавши: нареченому на наступний день після весілля був зроблений подарунок – сімейний кодекс, в якому були жирно обведені всі пункти, що стосуються розлучення і розділу майна.

Перша та всі наступні річниці весілля, кожен Новий рік, дні народження – на всі свята Марина отримує в подарунок горезвісне: «Все одно розлучитеся!» І не тільки сама Марина нічого не отримувала, але і її діти теж виявилися не варті уваги бабусі. Вагітність невістки і швидкий статус бабусі Дар’я Матвіївна оплакувала кілька тижнів: – Так що ж таке? Ви ж все одно розлучитеся! Ну навіщо дитинку-то народжувати? Щоб без батька ріс? Марино, подумай – тобі воно треба?

Марина, яка звикла до заскоків Дар’ї Матвіївни і яка намагається не звертати на них уваги, у відповідь мовчала, з надією поглядаючи на чоловіка. Спілкуватися з онуком Дар’я Матвіївна відмовилася. На виписку не прийшла, першим крокам не зраділи, подарунки не дарувала, а допомагати молодій мамі – то й поготів не поспішала, розповідаючи сусідці: – Не хочу прив’язуватися. Паша з Мариною все одно розлучаться, навіщо мені з майбутнім колишнім онуком спілкуватися?

На народження внучки реакція була аналогічною, тільки сліз було в два рази більше: Дарині Матвіївні було дуже шкода вже двох діточок, шлюб батьків яких обов’язково закінчиться розлученням.

– Навіщо квартиру купуєте? Одну на двох? Як потім ділити будете? купіть дві маленьких, щоб кожному було куди після розлучення піти! – з розумним виглядом радила Дар’я Матвіївна синові напередодні покупки житла. – Тиждень в одній поживете, тиждень у другій! Пральну машинку одну купили, відразу – другу. Зате як потім ділити зручно буде! Ви ж все одно розлучитеся!

Покупку сином автомобіля Дар’я Матвіївна розглядала з тієї ж точки зору, тільки радила брати авто дешевше, щоб не шкода було розпиляти при розлученні на дві частини. На всі покупки і поїздки сім’ї сина у Дарини Матвіївни була своя точка зору. Навіщо? Все одно розлучитеся! Онуку не треба було записувати на бальні танці, адже в разі скорого розлучення батьків, забирати зі студії її буде нікому. Онуку не потрібен був хокей, адже Марина одна потім не потягне покупку форми і плату тренеру.

На відпочинок всією сім’єю? Даремно гроші витратили, не допоможе це відносини зберегти. Коли старший онук Дарини Матвіївни зібрався в армію, вона зволила видати йому «бабусине напуття»: – Ти там і залишайся! Як відслужив, контракт підписуй! Нікуди тобі повертатися буде, розлучаться твої батьки! І знаєте, на це раз Дар’я Матвіївна не помилилася.

– Мариш, мама злягла. Треба її або до себе забрати, або знайти кого-небудь порядного, щоб доглядати. – і тижня після проводів сина не минуло, як Павло покликав дружину на серйозну розмову.

– Шукай доглядальницю, до нас твоя мати жити не поїде! – Марина відразу згадала всі свекровкині «Вижеразведетесь!», Які висушувала довгих 20 років.

– А раптом непорядна трапиться? А у мами квартира!

– Та хоч три квартири, Паш. Вона мені слова доброго жодного разу за 20 років не сказала. Цікаво, якби тоді її послухали і купили дві однокімнатні замість трьошки, в чию б квартиру ти її мав намір забрати? В мою чи твою?

– Марино! Як можна бути такою злопам’ятною? – здивувався Павло. – Ви ж з мамою стільки років знайомі! Я дізнавався – зарплата доглядальниці лише трохи більше твоєї. Ми навіть виграємо від того, що поруч з мамою буде близька людина! Маришенька, тобі треба звільнитися.

– Ні, Паш. Ти мене пробач, але ні. Я не можу.

З Дариною Матвіївною погодилася сидіти її сусідка, молода жінка в декреті. Павло домовився на суму, набагато меншу, ніж зазвичай становить оплата в таких випадках. Сусідка в образі не залишилася – їй було дозволено брати з собою «на роботу» дитину. Плюс повний пансіон для обох, ще й на продуктах економія. Ось тільки недовго дівчина раділа підробітку.

Дар’я Матвіївна з нетерпінням чекає сина з роботи. Його переїзд до неї жінка сприйняла трохи насторожено. А побачивши валізи – не змогла стримати сліз радості. Їй навіть краще стало. Недавня лежача хвора літала по квартирі і варила борщі для улюбленого сина.

Нещодавно Павло прийшов додому пізніше звичайного. Він зайшов на кухню, дістав з портфеля і поклав на стіл зелений папірець із РАЦСУ. Дар’я Матвіївна, помивши руки, вчепилася в листочок і почала жадібно його вивчати. І вже через кілька хвилин її обличчя осяяла промениста усмішка: – Ну ось. А я ж говорила, що ви розлучитеся!

Фото ілюстративне з вільних джерел