Ми з Владом почали зустрічатись після багатьох років дружби. Сіли, поговорили як дорослі люди.
Він мав до мене почуття, а я після минулих стосунків не відчувала нічого.
Але думала, що він вилікує мою душу. Мені було біля нього спокійно, на той момент це було головне.
З його братом ми познайомились відносно недавно, Олег найстарший з 4 братів.
Він якось холодно мене прийняв. Коли я була в гостях, то жодного доброго слова не чула. Завжди задирання і зауваження.
Єдиний його плюс був в тому, що він смішно жартував. День народження Влада ми планували довго, багато друзів зібралося, хотіли влаштувати сюрприз.
Навіть з Олегом якось знайшли спільну мову, біля нього я почувала себе зовсім по-іншому, це було схоже до метеликів в животі, але розвиватися цьому почутті я не дала.
Святкування було чудове, але настала пора розходитись. Влад сильно перебрав, і заснув, я не хотіла його тривожити.
Олег сидів на балконі, коли я вийшла подихати свіжим повітрям.
Він теж не був з ясним розумом. Ми довго говорили, щиро і відверто.
Він зізнався, що я давно йому подобаюсь, і як би він не намагався ігнорувати це, у нього не виходить. А після цього торкнувся моїх губ.
Я відчула щастя, це було так ніжно і природно, ніби моє життя вело до цього моменту. А потім прийшло усвідомлення, що твориться і що нічим добрим це не закінчиться.
Я не спала всю ніч, багато думала. Я стала між двох вогнів, і не знаю як бути далі.
Автор: Настя.