fbpx

Вона хотіла допомогти чоловіку, але довго не поспішала заварити трави. Минуло кілька тижнів й жінка вирішила спробувати

Поліна ніяк не могла збагнути, чому її коханий Олексій так сильно втомлювався. Останнім часом був байдужим та похмурим. Спочатку здавалося, що це просто перевтома від роботи, але з кожним днем його стан погіршувався. Лікарі розводили руками, призначали чергові обстеження, але нічого конкретного сказати не могли.

Поліна відчувала, що за його хворобами ховається щось більше, якась таємниця. Щоб відволіктися від дурних думок, подружжя вирішило провести вихідні у затишному сільському будинку, який колись належав Поліниній бабусі. Саме там, серед розкішної природи й тиші, вона намагалась знайти відповіді на свої запитання.

Несподівано для себе, Поліна розговорилась з сусідкою Марією. Жінка, попри поважний вік, була сповнена життєвої енергії та мудрості. Під час однієї з розмов Марія подарувала Поліні невелику торбинку з сушеними травами.

— Ці трави збирала ще моя бабця. – Сказала Марія. – Вони мають цілющу силу. Завари чоловіку чай з ними ввечері й подивишся що буде.

Поліна посміхнулася. Вона хотіла допомогти чоловіку, але довго не поспішала заварити трави. Минуло кілька тижнів й жінка вирішила спробувати. Коли Олексій повернувся додому, Поліна з урочистим виглядом подала йому чашку з ароматним чаєм.

— Це особливий чай. – Сказала вона. – Бабуся Марія дала мені трави і сказала, що вони допоможуть тобі одужати.

Олексій, посміхаючись, підняв чашку і зробив ковток.

— Приворотне зілля, мабуть? – Пожартував він.

Поліна засміялася. Вони обоє забули про цей епізод, заглибившись у розмови про майбутнє.

Наступного дня Олексію стало ще гірше. Щось таке було у тих травах, що впливає на стан здоров’я. Чомусь не в кращу сторону. Чоловік весь день пив ліки для травлення. Не раз він згадував сусідку бабусю Марію та казав все, що думає про неї та її трави.

Через три дні Олексію полегшало. На фоні харчового розладу всі інші проблеми зі здоров’ям виявились зовсім не проблемами. Звісно ж, бабусі Марії ніхто нічого не сказав, щоб не засмучувати, вона ж ніби добра хотіла. А ще подружжя побоювалися, щоб сусідка нічого під їх плодові дерева не підлила, чи ще якусь шкоду не зробила, поки в їх хаті ніхто в селі не живе.