Ми з Богданом почали жити разом майже після знайомства.
Нам було зручно знімати разом квартиру, я хоч і працювала на двох роботах, але сама потягнути таку кругленьку суму не могла.
Подружка з якою ми раніше мешкали переїхала в іншу країну, а я залишилась сама.
Тому і запропонувала хлопцю, а він з радістю погодився.
Спочатку між нами були тільки дружі відносини, і нічого більшого, але з часом дружба плавно переросла в стосунки.
Перші пів року нам було надзвичайно добре разом, ми наполовину ділили оплату за житло та комуналку.
На роботі Богдана пішло скорочення, він теж звільнився.
Я дала свої збереження, і продукти купляла, вірила в те, що він швидко знайде щось інше.
Але через два місяці жодного результату не було, ба більше він постійно лежав на дивані і дивився телевізор.
Пошуком роботи там і не пахло.
Коли я почала піднімати це питання, то в нас розгорівся скандал. Він давив на жалість, і я велась на його маніпуляції.
Але з часом мені це набридло.
Я так втомилася від двох робіт, від готування і прибирання, апатія накрила мене з головою.
Вихід був один, його райське життя закінчилося сьогодні ввечері.
Він зібрав свої речі і поїхав до батьків, нехай в них на шиї сидить, а я знайду когось нового для підселення.
А як би ви вчинили?
Автор: Настя. Передрук заборонений.
