Хочу поділитися непростою історією зі свого життя. Ми з чоловіком у шлюбі вже 12 років.
У нас двоє дітей 12 і 8 років. Ми все життя важко працюємо, заробили на квартиру, машину.
У чоловіка є мама і сестра. Мама живе у маленькій квартирі, та ще й з неадекватними сусідами, так би мовити не благополучний район.
Чоловік постійно картав себе, що мати живе у поганих умовах. Хотів забрати до нас.
Але у нас двокімнатна і двоє дітей. Ми порадились, що це буде не зручно ні нам, ні мамі.
Вирішили продати мамину квартиру, хоча продали її за копійки, доклали свої гроші і купили мамі однокімнатну квартирку.
Вирішили, що колись дістанеться нашим дітям. Мені навіть в голову не прийшло, що чоловік оформить квартиру на маму.
Коли дізналась була така зла, що словами не передати.
Адже в його сестри все життя іде незрозуміло як. Дитина у неї появилась ніхто не знає від кого.
Працювати вона не хоче, бігає, щоб мама пенсію дала, постійно різні чоловіки.
І тут дізнаюсь від свекрухи, що вона пише заповіт на свою донечку та онуку.
Я була така зла, закотила скандал.
Нащо свекруха відповіла, що у нас є квартира, а її донечка нічого немає.
Я розгнівана настільки, що словами не передати…
А то, що це все куплене за наші гроші, а дістанеться не нашим дітям то це нічого.
Чи була в когось подібна ситуація?
Порадьте щось?
Автор: Оксана
Історія написана спеціально для osoblyva.сom
