Коли я поверталася додому, то на лавочці в парку мені в око впала одна жінка з валізами в руках.
Вона була досить поважного віку, проте елегантно одягнута.
Сумки в неї були важкі і вона озиралася довкола, ніби благаючи щоб її, хтось прийшов на допомогу.
Не знаю чому але, але мені дуже захотілось допомогти цій жінці.
Вона подякувала та сказала: ” Я б помалу сама дійшла, Мені потрібно поспішати бо на мене чекають. Якщо ви мені допоможете. Це мене дуже сильно виручить”.
В мене було часу, я взяла валізи жінки і пішла у той бік куди вказала вона. Зінаїда Степанівна, так звали її, мешкала неподалік.
Коли ми вже підійшли до будинку, то там на лавочці чекав чоловік, теж поважного віку.
Як виявилося це був чоловік жінки, Петро Олексійович.
Вони вдвох подякували мені, та запросили мене до себе на чай, розповівши свою історію життя.
Зіну в дитинстві батьки часто привозили до бабусі на канікули.
Село також приїхала мамина сестра зі своїм сином Петром. Вона попросила дівчинку познайомити хлопця з місцевістю.
Зіна та Петро всі два тижні які були в селі, не розлучалися. Їм було цікаво разом, вони завжди знаходили теми про що поговорити.
Петра забрали батьки і так більше не привозили. А Зіна закінчила школу та вступила до інституту.
До них в заклад приїхали з пожежної частини, розповісти про техніку безпеки.
Серед них дівчина замітила високого чорнявого хлопця, вона одразу не впізнала, проте хлопець сам її впізнав та заговорив з нею.
Після двох місяців зустрічей, хлопець запропонував одружитися, і Зіна погодилась.
Разом вони прожили багато щасливих років. Петро працював пожежній частині викладала в школі. Невдовзі в них появився син Тарас. Зараз він вже навчається в університеті.
Пару спіткала чорна смуга, під час робочого завдання у чоловіка сталася проблема і за ним потрібен був догляд.
Син з дружиною та дітьми живуть поруч з ними, проте традиція чоловіка зустрічати свою дружину біля під’їзду, зберігається і досі.
І яка б погода не була, він завжди на місці. Я була дуже здивована і вражена тим, подружня пара закохано дивилася одне на одного, наче в перший раз.
І потайки, попрохала в Бога і для себе такого чоловіка та сімейного життя.
Автор: Нінелія
Історія написана спеціально для osoblyva.сom
