Ми з моєю подружкою Женькою зідзвонюємося по сто разів на день. Ділимося кожною дрібницею і, звичайно обговорюємо важливі події. Я більш жива за характером, тому набираю її частіше. Мені завжди є що розповісти. Есемески звичайно теж одна одній надсилаємо, але це мені менше підходить, ніж поговорити.
У той день, я була сердита на неї за те, що її одержимість видати мене заміж досягла критичної точки мого терпіння. Дзвоню їй і прямо так кажу: “Женя, ти навіть не думай мене зараз перебивати! Просто послухай, що скажу! Ще раз тобі нагадую, що я себе поважаю і ціную! Ось ти мені підсунула цього Бориса, сказала, що він пост солідний займає. Ти знаєш, де він його займає? Ти знаєш, де я його бачила? Він сильно питущий охоронець, який сторожить ночами магазин. Запрошував мене ввечері в гості до себе в підсобку на пивко!
З Іваном ти теж прокололася. Ну, визнай же! Чую, ти зараз щось за обидві щоки наминали. Точно щось їси. Я ж тебе знаю. Ось чого ти мовчиш? Вічно тобі нічого відповісти мені! Ми ж домовилися тиждень на дієті посидіти. Ще подруга називається! Хоч заспокой мене якось! Скажи, що сама не знала толком, з ким мене знайомиш. Не розбираєшся ти в чоловіках, Женька, так і не радь, кого попало. Собі забирай таких зустрічайся з ними. Мені потрібен хтось пристойний і добре вихований, хто цінує жінку, її красу й інтелігентність … »
Я б, напевно, і далі продовжила, але тут в телефоні почула приємний чоловічий голос, який мені ввічливо відповів, що я точно не туди потрапила. Я просто обімліла. Він продовжував спокійно і трохи зніяковіло говорити. Сказав, що теж хотів би зі мною дружити. А так само чемно зауважив, що його ім’я теж Женя і він не став перебивати мене, як я і просила в самому початку бесіди.
Було чутно, що він посміхається, коли говорить. Ми з Женею зустрілися і тут же закохалися. Він каже, що мій темперамент відразу його вразив. А мене підкорило його чудове вміння слухати, майже таке ж, як у моєї подруги Женьки! Все-таки саме завдяки розмові, адресованій їй, ми з Євгеном змогли знайти один одного.
