Історія моя з гіркотою в голосі.
Мені 25 років, та ситуація моя мене не радує. Хотілося вам розповісти, може дасте якусь життєву порадню.
Зовні, я доволі симпатична дівчина. Струнка фігура, пишне чорне волосся. Кавалерів маю багато.
Навіть незнаю, як допустила у своєму житті таку ситуацію.
Так вийшло, що у мене закохався одружений 37 річний чоловік, Роман. У житті я вольова та рішуча, а в цій ситуації ніяких заходів не вжила, щоб зупинити все це.
Я довго тримала дистанцію, оскільки, розуміла, що Роман зайнятий. А ще я люблю дуже красивих чоловіків.
Для мене Роман довго був як брат. Він не цікавив мене як чоловік.
Та, згодом він робив серйозні знаки уваги. Запрошував мене у гарні ресторани, потім все перейшло на традиційний етап, вирішував всі мої проблеми, якщо мені потрібно до лікаря, він шукав та записував, щоб мене прийняли без черги.
Купував мені прикраси, давав гроші на косметику, поповнював банківський рахунок.
Бували випадки, якщо мені потрібно було кудись їхати, він віз мене своєю машиною. В Київ, чи Ужгород.
Звісно, я до цього звикла. Мені не вистачало дружнього чоловічого плеча. Ну і серце в мене не камінь.
Наші короткотривалі зустрічи перейшли у теплі та довірливі стосунки.
Я знаю, що це неправильно, адже у нього своя сім’я.
Я б мала все це розірвати, ажде моє вміння говорити Ні, може перервати це коло.
Я наразі змирилася зі становищем молодички, але і молодичкою себе важко назвати, так як я незаміжня й досі.
І хто я після цього?
Історію написала, Олександра Щаслива спеціально для osoblyva.сom
Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту.
Будь-яке використання матеріалів (у тому числі фотографій)– суворо заборонено.
