Ми із чоловіком разом уже 11 років. З них шість одружені. І у нас все частіше і частіше сварки ні через що. Ми можемо потім не розмовляти ще якийсь час.
Потім, зрештою, я перша починаю миритися і на якийсь час все знову гаразд до наступного скандалу.
Коротко про скандали можу сказати, що він може виїхати на зустріч із друзями та не прийти додому, ночувати. Можемо посваритися через доньку (у нас дитині 6 років). Дочку він любить, звичайно, і вона його, але річ в іншому. Він каже, що я сама шукаю приводу посваритися, а я вже й не знаю, може, і я десь переборщу.
В результаті наших сварок я стала ревнива, тому що у нас немає особисто життя. Почала перевіряти телефон. І почала мелькати там якась дама, якій він може періодично дзвонити.
Я, звичайно, почала у нього з’ясовувати, але він каже, що це по роботі, що я собі все вигадую. Причому цей номер ніяк не підписаний. А іноді він дзвонить перший, отже, знає його напам’ять.
Я відчуваю, що він мені бреше. Мені від цього тяжко, але на прямі запитання не відповідає. У мене відчуття, що він зі мною лише через доньку.
Я стала грубою, себе не впізнаю. Часто зриваюся на сльози. Не хочу жити у брехні, але піти нема сил.
Люблю, мабуть, згадую, як усе починалося.
Не хочу залишатися одна, почуваюся слабкою. І від сварок втомилася та від недовіри.
Нічого взагалі не доведено у мене просто відчуття, що зраджує. І я почуваюся дуже погано.
А він бачить, що я у відчаї, і не намагається мене обняти, підійти до мене, щоб я не сумнівалася.
А навпаки може поводитися байдуже.
Порадьте, що мені робити?
Автор: Оксан
Історія написана спеціально для osoblyva.сom
