Ви можете закидати мене поганими словами, але я дивлячись на цю ситуацію сама заміж не хочу.
Я жінка яка зустрічається з одруженим чоловіком. На жаль (справді, на жаль) дружина у нього є і діти. Я про них знаю.
Він подарував мені квартиру та повністю забезпечує мене, і я вільна.
А з дружиною контракт — мало не так, вона залишається без усього.
Ви можете закидати мене поганими словами, але я дивлячись на цю ситуацію сама заміж не хочу.
І зараз це, повторюся, на жаль, часто-густо.
Я свого чоловіка ніколи з сім’ї виводити не збиралася, та мені це ні до чого. Мені так зручно було. Чесно, було начхати на його дітей та дружину. Так, я немаю ні духовної сторони, ні моральності. Визнаю.
Так сталося, що в наших відносинах обидва використовують один одного.
Все відбувається тому, що у нас немає в країні правильного виховання, «інституту шлюбу».
Я сама виросла без батька лише з мамою. З дитинства звикла домагатися всього сама і використовувати таких чоловіків (якщо їх так можна назвати).
Як бажаєте мене називайте. Але не маю жалості до ошуканих дружин, які все знають і терплять за гроші. Чим вони кращі за таких як я, які мають стосунки з їхніми чоловіками теж за гроші?
Я бажаю всім нашим жінкам щастя та самоповаги. Ніде у інших країнах немає такого.
Не хочу заміж, принаймні, у нас. Я не говорю про те, що в нашій країні чоловіки погані. Ні.
Звичайно ж, є й добрі, порядні, але це велика рідкість, таке вже у нас виховання.
Дуже багато подорожувала у зв’язку з роботою і зробила висновок, що жінки в моїй країні не мають жодних прав і жодного захисту від держави.
Я бажаю всім жінкам бути самодостатніми! Тому що коли жінка самодостатня, коли в неї все є і без чоловіка, у нього не буде аргументів на кшталт, «повернешся до своєї провінції» або «я залишу тебе ні з чим!».
Завжди треба пам’ятати про те, що хто шукає, той завжди знайде. Не треба боятися залишитись однією. Потрібно боятися бути нещасною.
Адже життя одне і воно як мить. Ось і давайте жити кожен день, як останній. Нікого не обмовляти, нікого не тримати, ні на кого не злитися.
Адже людина або кохає, або ні. І ми ніяк не можемо вплинути на це.
Тому іноді потрібно просто відпускати та йти далі.
Автор: Оксана
