Мені зараз 21, їй 18. З найперших днів наших відносин я зрозумів, що це моя людина, що піду за нею до кінця. З кожним роком тільки затверджувався в цьому.
Ми разом злaмали стереотип про «любов у 3 роки», десятки молодих хлопців і дівчат були забуті назавжди. Їй навіть три рази робили пропозицію руки і серця, але все це було марно. Ми знали, що належимо тільки один одному, і що не готові ризикувати нашими відносинами заради якогось тимчасового задоволення. Звичайно, це не були ідеальні стосунки, ми дуже імпульсивні. Не раз відстоювали своє, а заради чого?
У червні минулого року забрали мене в армію. Найцікавіше, що служити мене відправили за тисячі кілометрів. Звичайно, були тонни сліз, обіцянки і клятви, про те, що дочекається і т.д.
Частина виявилася досить сувора в плані відвідувань, особливо звільнень, тому що на посаду командира частини встав свіжоспечений майор, тільки що закінчив академію, і готовий все і всіх pвати заради свого успішного дебюту. Навіть у такій ситуації, мені вдавалося разочок, іноді і парочку раз на місяць їздити в звільнення до своєї коханої. І кожен такий день був святом для мене і для неї (як мені здавалося), після кожної зустрічі сльози, важкі прощання.
Читайте також: Скoро мeне не стане, алe ти не плaч: Я дoсі не пaм’ятаю, як я тyди дісталася. Не дaй Бог перeжити таке жoдній жiнці
І ось у мене залишається 45 днів до дембеля, і мені приходить подарунок від невідомого хлопця в соц. мережі (бо пошта закрита) зі словами типу: вона тебе не варта, що моя дівчина мені зраджує, щоб вийшов з ним на зв’язок, якщо захочу. Чесно, спочатку був впевнений, що це якийсь злий жарт, адже подарунок був відправлений на 1 квітня. Але бажання все дізнатися було понад усе. Я написав йому. І тут пішло! Хлопець в спокійній формі говорив про те, що з липня (це місяць, після того, я пішов в армію) проводив з нею час, що вони не раз були разом. А на питання з приводу мене вона впевнено говорила, що я колишній, і що між нами все скінчено.
Чесно, я навіть тут не повірив, я попросив докази якісь, наприклад фото там, номер телефону, листування. І він скинув (там у неї інша сторінка була). Як же мене перевернуло, коли я побачив її. А потім її з ним листування, де він її вичитує за щось, а вона ліпить якісь виправдання. Боже, моєму шoку просто не було меж! Я просто відправив їй скрін його сторінки, і вона тут же мені передзвонила. Я запитав: «Хто це?». Вона: «Не знаю, а що?». «Та нічого», – відключаюся і тут же кидаю її фоточки. Тут понеслося: відразу ж передзвонює і починає істерично, зі сльозами доводити мені, що це було лише раз, що вона все зрозуміла. Але я ж вже все знав, що це тривало близько дев’яти місяців, що нерідко саме вона була ініціатором цих «зустрічей».
Я їй все це кидаю частинами. Вона просто вже не знаходила собі місця, але при цьому до останнього брехала мені. Це було дуже боляче. Я вже весь на емоціях, починаю крити їй, на що вона примудряється видати, що хоче зі мною побачитися. Я погодився, мені це потрібно було, я хотів почути це від неї. Це було сьогодні вночі, і я стою черговим по КПП (я один тут перебуваю). Приблизно 1:30 ночі. Під’їжджає таксі, виходить вона, я мовчки йду в кімнату чергового і сідаю на ліжко. Заходить вона, вся заплакана, падає поруч зі мною, і вже без будь-яких спроб набрехати, просто визнається, що зрадила, але що про це найбільше в житті шкодує, стає на коліна, намагається якось обійняти мене. Просить про єдиний шанс, що готова абсолютно на будь-які жeртви, що не бачить себе без мене. Або ми разом, або вона з собою що-небудь зpобить, щоб не жити.
Це все тривало до 6 ранку. Я був непохитний. Її сльози в цей раз не спрацювали. До початку сьомої я викликав їй таксі, і відправив зі словами: «ти сама все зруйнувала». А зараз я сиджу тут, і мене просто душать ці емоції, я собі місця не знаходжу. Як же вона опустилася в моїх очах. Я нікому так не довіряв як їй, напевно, навіть собі.
Я незнаю чи зможу пробачити.
Автор: Богдан
