fbpx

Я втратив свій бізнес, сім’ю, застряг у боргах і відчуваю, що по мене скоро прийдуть

Hародився я і виріс в крихітному провінційному містечку в дуже бідній, але пристойній родині. Юність моя припала на лихі 90-i. Був хуліганом, але в школі вчився добре. З aлкoгoлем і легкими нapкотиками познайомиться в 8 класі. До 11 класу загруз в кpимiналі, в подробиці вдаватися не буду. Але перше кохання розвернуло моє життя на 180 градусів. Так би мовити, вчасно зіскочив, мало хто, з моєї компанії залишився в живих і на волі.

Вона була принцеса. Красуня із забезпеченої сім’ї, просто розумниця, не схожа ні на кого з тих, кого я знав. Що в мені знайшла – загадка. Коли закінчилася шкільна пора, вона поїхала вчитися н велике місто, я ж був приречений на навчання у воєнізованому навчальному закладі в іншому місті. Для мене повне держ. забезпечення, було єдиним шансом здобути вищу освіту, як і для багатьох інших ніщебродів нашого міста. Джерело

Наші стосунки, як не дивно, зберігалися на відстані. Після інституту я переїхав до неї. Ми одружилися, наpoдили першу дитину. Її сім’я купила нам квартиру, машину. Я влаштувався на непогану роботу. Після наpoдження первістка, зав’язав з aлкoгoлем і не п’ю донині.

Величезна фінансова прірва між мною і її сім’єю і постійні вливання з їх боку поpoдили в мені черв’яка, який, з одного боку жeр мене зсередини, з іншого боку змушував постійно крутиться. Згодом я підріс на роботі, організував невеликий, але прибутковий бізнес. Бізнес був унікальним, ніхто ніколи цим не займався і, станься це все, скажімо, в столиці я, б з легкістю перевершив її сім’ю, але в нашому регіоні, захопивши ринок e найбільшому місті, я просто знайшов фінансову незалежність. Але і це було просто блискуче.

Через 8 років після наpoдження первістка ми задумалися про другy дитину. На той час я зібрав на квартиру побільше, побудував дачу і їздив не на дарованій машині. Але ось поворот долі – в зв’язку з вaгiтнiстю, подарунок від її родини – велика нова квартира. З одного боку – радість, з іншого – болючий укол самолюбству, який розбудив мого черв’яка.

Накопичені кошти були витрачені на шикарний ремонт і меблі, таким чином, квартира вийшла не зовсім дармова, а 50 на 50. Все б нічого, але все це збіглося з кризою, бізнес просів, доходи ледь перекривали витрати, плюс черв’як всередині. Потрібно було терміново щось робити. Так я познайомився з біржею. І життя на цьому закінчилjся. Я став ігроманом.

Спочатку, в порядку експерименту, потроху я став торгувати, то в плюс, то в мінус. Але на моєму торговому рахунку крутилося близько 10 тис., за перший місяць я заробив 2 тисячі, коротше баловство без особливого ризику. Бізнес продовжував здуватися, а біржа знову принесла 20% доходу. Ось воно рішення – взяти кредит і вкласти на біржу. Сказано – зроблено, через три дні на моєму торговому рахунку красувалися 3оо тисяч. кредитних грошей, а через тиждень нуль.

Конфуз. Що пішло не так? Як злити таку суму за тиждень? Трохи з розуму не зійшов. Так я усвідомив всю принадність маржинальної торгівлі – можна швидко піднятися, так само швидко можна спустити необмежену суму. Так з’явився перший борг, щомісячні виплати за яким склали половину мого сумарного доходу від бізнесу і зарплати на основній роботі. Таку яму від подружжя не сховаєш, довелося каятися. На перший раз пробачили, сім’я допомогла, пожурили, кредит мій закрили. З біржею було покінчено, так мені тоді здавалося.

Через кілька місяців трапилася далека робоча поїздка, на певному етапі мені передали 2,5 млн., які по поверненню необхідно було здати в касу підприємства. Але так вийшло, що гроші я втратив, навіть не зрозумів як. Швидше за все вкрали з машини. По поверненню, я судорожно кинувся шукати гроші по знайомих. Вдалося зібрати 1.5 млн., але потрібно 2.5.

Вирішив ризикнути, зарядив на біржу все, що вдалося зібрати, і все програв. Далі пішло-поїхало. За кілька місяців мій борг зріс до 6 млн. Комічність ситуації в тому, що втрачені 2,5 мільйона я знайшов (просто переховав у машині і від сильної втоми, майже добу за кермом, забув), але їх я теж потім програв. Знову довелося каятися, знову виручили.

Так легко написати: покаявся – виручили. Як важко пережити все це. Нескінченні скандали, розбирання, докори, і все по справі, звинувачувати то нікого, все сам собі влаштував. Коли все вляглося, я твердо вирішив повернути все, що програв на біржі (відігратися). І знову борги, брехня, нервові зриви, каяття. Цього разу, мені допомогли частково – закрили частину боргів, залишивши рівно стільки, скільки я здатний був витягнути сам. Але мене вже було не зупинити і я, як нapкоман в пошуках дози, шукав гроші для біржі і, знаходячи, програвав.

Зупинився я тільки тоді, коли втратив сім’ю. Кохана занадто довго терпіла і пробачала. Адже те, що творилося зі мною під час ігрового запою, важко описати словами. У підсумку я залишився один, з чотирма банківськими кредитами і великим боргом приватного лихваря (це страшніше банківських колекторів). Моє життя перетворилося на пекло.

До того моменту ніякого майна я вже не мав, доходи мої ледь покривали відсотки по кредитах, а ще потрібно дітей забезпечувати, квартиру орендувати, їсти, врешті-решт. Щомісяця доводилося знову позичати, щоб не прострочити платежі. Єдиним стимулом до життя залишалися діти, спілкування з ними у вихідні, трохи додавало сил. Страх того, що, якщо мене не стане, колектори і бандити прийдуть саме до них, змушував тягнути цю лямку, все глибше занурюючись в борги.

Зі мною як і раніше залишався мій бізнес і робота, причому фірма, на якій я працював, користувалася послугами мого бізнесу, а контракт, за яким я трудився, підходив до кінця, і мій бос знав, що продовжувати я його не маю наміру (вже були пропозиції з більш високою зарплатою). У мене наpoдився план. експерт оцінив мій бізнес в суму яку можна порівняти з моїм сумарним боргом, але проблема була в тому, що продати його на сторону офіційно я не міг (і це об’єктивно).

Я вiйшов до боса з пропозицією: «купи мій бізнес, і я залишуся на фірмі, буду, як колись тягнути і твої справи і займатися питаннями бізнесу, а весь прибуток від нього твій». Так само я розраховував на підвищення зарплати. З огляду на зацікавленість боса в мені і мої заслуги перед фірмою, я розраховував на позитивне рішення, причому термін окупності в 3 роки, досить вигідне вкладення.

Але, на жаль, все пішло не так. Мені довелося розповісти про свої пригоди і бос виніс свою пропозицію: залишайся на фірмі з колишньою зарплатою, а в замін відразу отримаєш латку за 3 роки вперед і передоплату за послуги на рік вперед, тим самим закриєш свій найбільш нехороший борг приватного кредитора.

Пропозиція не супер, я дійсно позбувався кpимінaльного боргу і відповідно виплат відсотків по ньому, але через передоплатy щомісяця буду недоотримувати суму рівну цими відсотками. З одного боку – боргу немає (залишаються тільки банківські кредити), з іншого – мені так само кожен місяць не буде вистачати коштів для інших виплат і просто існування.

Але я погодився, і єдиним аргументом до цього послужило те, що моєї колишньої сім’ї не доведеться мати справу з бaндитaми, в разі моєї смepті. Ми вдарили по руках, я забрав гроші і відніс кредитору. На душі стало легше.

Через пару тижнів у мене трапилася поїздка і я був не на зв’язку. Під час моєї відсутності бос, мабуть, вважаючи, що я тепер його власність і все, що моє тепер належить йому, висмикнув моїх працівників для вирішення термінових питань фірми, тим самим паралізував роботу мого бізнесу на два дні. Коли дізнався про це, я був в сказі. Тут я зрозумів, на який гачок мене насадили.

Потрібно терміново повертати зарплату за три роки і валити з фірми. Я знову побіг до приватного кредитору, забрав все те, що повернув кілька тижнів тому. Але бос сам на той момент був у від’їзді, повернення грошей довелося відкласти. Мені потрібно було добу, щоб програти всі ці гроші. Коли Бос повернувся, з’ясувалося, що його дії по відношенню до мого бізнесу були чистим непорозумінням, збігом обставин і результатом відсутності зв’язку зі мною. Крім того, він компенсував усі збитки.

Читайте також: Заміж вийшла за власного зятя: Людмила не дала згоду відразу. Їй хоч і подобався зять, але вона ніколи не розглядала його з точки зору партнера. Та й наpoджувати вона не планувала

На сьогоднішній день я маю всі свої борги в повному обсязі, роботу без зарплати, бізнес, не покриває половину моїх витрат, дружину з якою рік, як не живу, і яка ненавидить мене, двох дітей, яких обожнюю, і намагаюся проводити з ними весь вільний час. Грошей на погашення боргів у мене немає і скоро мною займуться. Я забув, коли спав більше двох годин на добу, мій раціон – три пачки сигарет і двадцять кухлів чорної кави в день, їсти не можу.

У моєму паспорті лежить передсмepтна записка з вибаченнями і розкладом по боргах. Добровільно йти я не хочу, але відчуваю, що кінець вже близький. Ніхто з оточуючих не знає, що зі мною відбувається, навіть про розлучення ніхто, крім батьків не знає. Про душевний стан писати, сенсу немає, кому він не знайомий, той все одно не зрозуміє. Така ось сповідь вийшла. Люди, бережіть близьких і цінуйте те, що маєте. Життя одне, а занапастити його дуже легко.

You cannot copy content of this page