Я вийшла заміж у дорослому віці, нам було майже по 30 років. Зразу було прийняте рішення, що будем жити у мого чоловіка. Тут почалися приколи з свекрухою

Я вийшла заміж у дорослому віці, нам було майже по 30 років. Зразу було прийняте рішення,  що будем жити у мого чоловіка. У нього дуже великий будинок. Дмитро єдина дитина в батьків. Будинок якраз потребував молодої ґаздині.

Після переїзду до чужого будинку. Я почувалася ніяко. Чемно слухалася свекрухи не заперечувала їй.

Але час проходив, я звикла що Дмитро питався як день пройшов, що я запланувала на день. Я потихенько починала готувати на свій смак так як привикла їсти у себе в дома.

І тут почалися величезні непорозуміння у мене з свекрухою. Не так помила підлогу, не правильно повитирала пилюку з меблів. Коли я починала готувати і вона пробувала усе було не так.

Одного разу, вона навіть замахнулася на мене. Це мене обурило, конфлікт затягнувся на цілий місяць.

Коли я вже носила дитину під серцем, мене почали жаліти, не дозволяли нічого робити. І про даний конфлікт забули.  Бог подарував мені синочка, Володю.

Синочок ріс, почав повзати, як то кажуть трошки шкодити. І конфлікт відновився. Сварки на рівному місці. Мій дорогоцінний чоловік то раз батьків захищає, то не внятно мене.

Я дуже спокійна, флегматична особа, через дану ситуацію в мене почалися проблеми із здоров’ям.

Почала ходити до спеціалістів, послухала пару порад ігнорувати напади свекрухи. Але син підростає в нездоровій ситуації.  Дмитро ніяк не може визначитися в цьому житті.

Мій Дмитро працює, свекор працює, тобто гроші в домі водяться. Але якогось домашнього затишку немає, поваги, якогось взаєморозуміння. Я до такого не привикла.

Я почала задумуватися переїхати до своїх батьків. Вони залишилися в двокімнатній квартирі проживати.

Дмитрові не сподобалася дана ідея. Свекруха зразу почала просити вибачення що вона важкий характер має, більше не буде вмішуватися у мій побут.

Але я не вірю у дану обіцянку. Але щоб не було конфлікту, я залишилися.

…..Я прожила в цьому домі чотири роки. Звісно вони не дотрималися, щоб не було у нас неопрозумінь, я зібрала речі поїхала до своїх батьків.

Володя пішов до садочка. Своєму Дмитрові дала вибір, або я або його батьки з маєтками.

Історію написала, Вікторія Соняшник спеціально для osoblyva.сom

Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту. Будь-яке використання матеріалів (у тому числі фотографій)– суворо заборонено.

Фото, Олександра, 2023 р.

You cannot copy content of this page