Якби кілька років тому мені хтось сказав, що я потраплю в таке становище, то ні за що не повірила б. Мене ще в дитинстві батьки переконували: «Чужого не руш!» І це стосувалося не тільки до іграшок, як я зрозуміла, подорослішавши. Чужий чоловік – теж заборонений плід! І я дійсно ніколи не сприймала чоловіків своїх знайомих, одружених колег, як чоловіків, з якими можна було б мати будь-які відносини, крім ділових або дружніх. Доки не познайомилася з Ігорем.
Може бути, я сама собі шукаю виправдання, але я довгий час не знала, що Ігор одружений. Ні, він безпосередньо мене не обманював, але так сталося, що мені і в голову не приходило поставити пряме запитання, тому що з його поведінки ніяк не думалось, що у нього дружина і маленька дитина.
Ігор приїхав до нас у відрядження. Наші партнери запустили нову програму, і Ігор став часто бувати у нас в місті, займаючись і контролюючи проект. А, оскільки я їм займалася, то ми стали часто спілкуватися – того вимагала робота. Ось так потихеньку спочатку ми звикли один до одного, а потім зовсім несподівано для себе, я зрозуміла, що дорожче цієї людини для мене немає нікого.
Ми начебто і не приховували особливо наші відносини, але на фірмі не вітали службові романи, тому ми намагалися не порушувати загальні правила, і на роботі при сторонніх спілкувалися, як колеги, а ось після роботи ми йшли до мене додому і проводили по-справжньому сімейний вечір з спільним приготуванням вечері, накриванням столу.
Читайте також: Знайшов коханку доки дружина доглядала хвору матір. В розлученні звинуватив “безвідповідальну” дружину
Звичайно, я будувала плани на майбутнє, адже наші відносини тривали вже близько року, протягом якого Ігор приїжджав мало не кожен місяць. Але форсувати події мені не хотілося. З одного боку я була навчена попереднім досвідом. У мене вже було невдале заміжжя – чоловік мені зрадив, і ми розлучилися. Потім я довго зустрічалася з іншим хлопцем, і, коли вже ми говорили про весілля, я дізналася, що, крім мене, у нього є ще подруги. Довгий час я ні з ким не хотіла взагалі зустрічатися, і ось з’явився Ігор.
Тепер-то я розумію, що були речі, на які варто було б звернути увагу. Наприклад, його розмови по телефону, для яких він завжди виходив в сусідню кімнату. Або постійно стиснуте фінансове становище, хоча він добре заробляв. Крім того, у відрядження він приїжджав з чистими і відпрасованими речами, красиво підібраними, акуратними. І навіть привозив з собою щось смачне, явно домашнього приготування. Але я відганяла всякі підозри, вирішивши, що це він сам такий господарський (що мама у нього живе далеко і не з ним, я знала).
Все відкрилося до банальності просто. В той день Ігор поставив телефон на зарядку і забув його вдома. А на роботі, коли він пішов на нараду, пролунав дзвінок,який зруйнував усі мої ілюзії. Схвильований жіночий голос запитав Ігоря. А, коли я відповіла, що він на нараді, попросив передати, що її, тобто, дружину, кладуть в лікарню «на збереження». За синочком поки догляне сусідка, але потрібно, щоб Ігор терміново повертався, тому що невідомо, скільки вона пролежить у лікарні.
Ось так і звалився мій повітряний замок.
Найгірше, що Ігор, коли я йому передала слова дружини, став виправдовуватися. Він говорив, що я його не питала про сімейний стан, що з дружиною у них чисто формальні відносини тільки через сина, що він любить мене і не любить її, що обов’язково розлучиться, і ми одружимося. Тоді я запитала, скільки місяців вaгітності у його дружини, тут Ігор замовк, так як названий їм термін збігався з самим піком наших відносин, з зізнаннями його в єдиній і гарячої любові.
Я себе відчувала жахливо. Мені було і прикро, і соромно, і страшно за свою любов. Я опинилася в ролі розлучниці, яка краде батька у двох малюків, один з яких ще навіть не нaродився. Але ж і я двічі вже постраждала від інших жінок, які, не замислюючись забрали у мене і чоловіка, і нареченого. Чому їм можна, а мені не можна? Я ж теж хочу бути щасливою!
А потім я намагалася уявити почуття його дружини, яка зараз бореться за те, щоб зберегти його дитину, переживає за іншого малюка, залишеного у чужих людей, чекає від Ігоря допомоги, підтримки, а він знаходиться у іншої жінки, біля моїх дверей і пояснює , що йому не потрібна дружина і діти.
Ось тоді я і вирішила – без обговорень і розмов. Якщо він здатний зрадити жінку, яка нaродила йому сина, яка очікує дитину, яка потребує його допомоги, то, значить, він здатний зрадити кого завгодно. А навіщо мені чоловік, в якому у мене ніколи не буде впевненості ?! Краще бути однією, ніж так!
Не думайте, що я така вся святая і позитивна, що заради чужої сім’ї відмовилася від своєї любові. По-перше, я в свій час пережила подібне – двоє чоловіків поспіль пішли до інших жінок. А, по-друге, коли я дізналася про весь цей обман, мерзенно на душі зробилося, і любов якось відразу потьмяніла, перетворилася в таємний блуд, який потрібно приховувати, тому що соромно і непорядно.
Ігор спробував щось ще пояснити, але, побачивши, що я не слухаю, пішов і в цей же вечір поїхав додому. А я збирала його речі, розкладені у мене в квартирі, як у власному будинку і думала про те що знову стануть самотніми мої вечора.
Чому мені так не щастить у коханні? Я ж не дyра, виглядаю цілком привабливою – мені про це завжди говорять. У мене хороша робота і дуже пристойна зарплата, я самостійна і незалежна, і ще молода – мені 28 років. Але ось третій чоловік у моєму житті, до якого я відчувала серйозні почуття, віддає перевагу іншій жінці, третій, обманює, використовує. Що в мені не так? Що я не так роблю – не зрозумію?
Ірина Чазова
