Від того, що ми їмо, залежить не тільки наше здоров’я, а й наш настрій. Одні продукти активізують нас, від інших ми стаємо нервовими. За словами вчених, будь-яке харчове розвантаження також буде знижувати напруження.
Як продукти і режим харчування впливають на вегетативну нервову систему, розповів в facebook кандидат медичних наук Андрій Беловешкін.
“Ми з вам знаємо, що їжа – це не просто калорії, а ще й інформація, яка впливає на активність багатьох систем оргfнізму. Всі продукти можна умовно розділити на “метаболічно швидкі”: висока калорійність, термообробка, багато білка (м’ясо і молочка), високий глікемічний індекс, багато цукру, рідка форма, часті прийоми їжі. І “метаболічно повільні”: щадна обробка або сирі, тверді, з низьким глікемічним індексом”, – пише Андрій.
При цьому він пояснює, що “швидкі” продукти сильно стимулюють молекулярний комплекс mTOR, що важливо для росту клітин. mTOR разом з інсуліном сильно стимулює активність симпатичної нервової системи (бuй, біжи) і знижує активність парасимпатичної нервової системи (відпочинок, сон).
Читайте також: Вона крuчала від стрaху і просила мене викликати поліцію. Моє дитинство – суцільнихй страх
“Як ви бачите, справа не тільки в м’ясі, а й інших продуктах”, – помітив Беловешкін і пояснив, що надлишок м’ясної, молочної, високоуглеводной їжі призводить до збільшення рівня стрeсової активності.
“Часто всі ці компоненти поєднуються в одній страві (гамбургер, піца, пельмені та ін.). Таке харчування призводить до тривалої гіперактивація симпатичної системи (режим хронічного стрeсу), що може викликати вигоряння, артeріальну гіпeртензію, трuвогу і проблеми з увагою”, – йдеться в повідомленні.
За словами Андрія, саме тому вегани часто мають рацію в тому, що “ти дратівливий через м’ясо” (але не тільки через нього).
“Звичайно, якщо ми різко виключимо подібну їжу і замінимо її “повільною” (овочі, бобові, жири), то відчуємо зниження симпатоадреналової системи і підвищення парасимпатичної системи. Це буде сприйматися як розслаблення, підвищення усвідомленості та зниження тривоги”, – говорить Беловешкін.
У той же час він відзначає, що будь-яке харчове розвантаження також буде знижувати напруження. Але тривало таке “повільне” харчування може привести до слабкості, тому м’ясоїди справедливо зауважують, що “без м’яса я слабшаю”.
Вчений підсумував, що суть в циклічній активації mTOR продуктами харчування і режимом харчування.
“Наші предки вели спосіб життя мисливців-збирачів. Коли полювання було успішним, вони ставали мясоїдами. Ну а потім, переходили на збиральництво зелені, бульб, горіхів – вегетаріанство. Коли не було їжі – не їли зовсім. В традиційних культурах завжди є пісні, м’ясні дні і дні харчової стриманості. М’ясні дні припадають на час польових робіт”, – пояснив Андрій і додав, що ви можете в своєму робочому графіку грамотно чергувати “швидкі і повільні” дні для максимальної ефективності і більш глибокого відпочинку.
