Два роки тому їздили ми з подружкою на море. Заздалегідь, ще взимку, забронювали номер в невеликому приватному готельчику – ми там були і попереднім літом, і нам дуже сподобалося. Чистенько, затишно, до моря не далеко, пляж дуже хороший, не переповнений, господиня чудово готує, так і щодо грошей – краще для студенток і не придумаєш.
Загалом, плавали, загоряли, відмінно відпочили. І ось, в останній вечір перед від’їздом додому, вийшли до моря, погуляти наостанок, помилуватися заходом. Людей мало і так добре. Подружка полізла ще поплавати, а я собі гуляю вздовж кромки води.
І тут бачу – на піску щось блиснуло. Піднімаю – золота обручка з діамантом, явно дуже дорога. Всередині вигравірувано чоловіче ім’я – Макар.
Мені аж подих перехопило! Оглянулась на всі боки – чи ніхто не шукає. Дочекалася подружку, показала знахідку, радимося, що робити. Знаємо, що знайдені прикраси краще собі не брати, але не викидати ж його назад в море!
Загалом, вирішили – забираємо з собою, а потім спробуємо якось через інтернет знайти власника.
О шостій ранку сідаємо на поїзд. В купе з нами ще одна жінка років 50-ти, дуже приємна, і мужик – він відразу завалився на верхню полицю спати, та й всю дорогу продрих там.
Сюди-туди, всі сонні, ще поспали, потім розговорилися з жінкою – вона теж в тому ж селищі відпочивала – син подарував два тижні курорту.
Все чудово, тільки трапилася у неї велика неприємність – обручку втратила, яку їй чоловік ще на весілля подарував, а пoмeр три роки тому. І описує точнісінько ту обручку, що я знайшла.
Каже, дуже цінна вона для неї була, там ще вигравірувано ім’я чоловіка – Макар. А її ім’я – у нього на обручці. Воно тепер вдома у скриньці лежить. Перед cмeртю зняв і наказав берегти в знак кохання.
Розповідала ця жінка зі сльозами в очах. Ми з подругою переглянулися, я мовчки полізла в рюкзак, витягаю обручку і кладу на стіл перед здивованою жінкою. Вона була неймовірно щаслива!
Читайте також: “Нагрішив чоловіче ти ще в інституті, я твого сина знайшла в дитбудинку”: покинув дружину, бо та не змогла наpoдити
Всю решту дорогу розповідала нам історії з життя з чоловіком, розпитувала, що ми і як. По приїзду обмінялися телефонами, вона запрошувала в гості, пообіцяли зайти.
Через три дні до нас прийшов молодий чоловік – син тієї жінки. Він прийшов подякувати за маму. І вирішив зробити нам з подружкою подарунок. Як ми не відмовлялися, але довелося з ним йти в ювелірний салон – вибирати кожній по каблучці.
А я з Макаром тепер зустрічаюся.
