fbpx

З квартири зникла частина побутової техніки, але найголовніше: ніде не було племінниць та їхніх речей. Ніна почала випитувати у Ігоря, де дівчатка, на що той відповів, що віддав їх в дитячий будинок, вони йому більше не потрібні

Ніна з дитинства мріяла досягти високого статусу в суспільстві і стати відомою. Вона з братом Ігорем виросла в небагатій сім’ї, в якій завжди не вистачало грошей ні на що крім найнеобхіднішого.

Її мама працювала на двох роботах, щоб утримувати сім’ю, а батько постійно все зароблене спускав на пляшку. В підсумку вони розлучилися і дітей забезпечувала тільки мама.

Ніна зі школи намагалася вчитися добре, щоб потім вступити на бюджет до інституту. А Ігор був дуже схожий за характером на батька: він жив одним днем, навчався абияк, і допомагати сім’ї ніколи не поспішав.

Ніна вступила до інституту і влаштувалася на роботу. Велику частину заробітку вона віддавала мамі, щоб платити по всіх рахунках. На останньому курсі інституту Ніна познайомилася з Петром і незабаром вийшла за нього заміж. Мама дівчини не схвалила вибір дочки і тому Ніна з чоловіком були рідкісними гостями в батьківському домі.

Минуло 10 років. Ніна стала провідним фахівцем в фірмі і паралельно була власницею невеликого магазину меблів. З чоловіком вона розлучилася так, як він хотів дітей, а Ніна була захоплена лише кар’єрою.

Жінка рідко спілкувалася з родичами і лише кілька раз в 3 роки приїжджала до них. Ігор так само працював час від часу, у нього народилося двоє дітей, але дружина від нього пішла і залишила йому виховувати двох дочок. Тепер мамі Ніні довелося забезпечувати не тільки себе і сина, а й онучок.

Не так давно у мами був ювілей і Ніна приїхала погостювати до рідних на кілька днів. Дівчина майже весь цей час провела з племінницями, розмови з далекими родичами, яких вона не бачила багато років, були їй не цікаві.

Через кілька місяців після ювілею, Ніні повідомили, що мами не стало. Дівчина приїхала до рідної домівки і організувала все для прощальної церемонії. Вона прекрасно знала, що Ігор сам не впорається.

Брат і так був не проти пригубити, а тут просто не трезвел тиждень. Ніна забрала племінниць до себе, поки їх батько не прийде в нормальний стан. Незабаром вона привезла їх назад додому.

Через місяць, Ніна знову повернулася до рідної домівки. Їй потрібні були якісь документи і, зайшовши в квартиру, вона побачила брата і кілька його друзів, які влаштували посиденьки.

З квартири зникла частина побутової техніки, але найголовніше: ніде не було племінниць та їхніх речей. Ніна почала випитувати у Ігоря, де дівчатка, на що той відповів, що віддав їх в дитячий будинок, вони йому більше не потрібні.

Він не хоче більше їх виховувати, раніше їх утримувала мама, а зараз вони йому не потрібні. А де їх рідна мати він не знає. Ніна дізналася адресу дитячого будинку і вирушила туди, вона поговорила з керівництвом і попросила дати їй список всіх потрібних документів для того, щоб стати опікуном племінниць.

Через місяць дівчатка вже жили з Ніною. Ігоря вона позбавила батьківських прав, хоча він тепер не збирався спілкуватися з дітьми. Тепер для Ніни на першому місці стала сім’я, а не кар’єра. Через кілька років Ніна вийде заміж і матиме власного сина. Ніна щаслива: у неї люблячий чоловік і троє чудових дітей.

You cannot copy content of this page