Хлопчику чотирнадцять років. Як розповідав про нього Артем: добрий, вихований, самостійний молодий чоловік.
Приїхав Гриша до нас в п’ятницю ввечері, повинен був переночувати, а в суботу ввечері виїхати до матері. Джерело
Я приготувала вечерю, постелила гостю диван у вітальні, приготувала планшет, щоб йому було чим зайнятися. Вечір пройшов більш-менш добре: новину про одруження тата Гриша прийняв адекватно. Він навіть поділився своєю думкою:
– Тату, а вона красива. Вітаю.
Проблеми почалися в суботу вранці, коли Артема викликали на роботу.
На сніданок я зробила омлет, поставила на стіл гуртки з чаєм і тарілку з бутербродами, покликала Гришу снідати.
– Ти огидно готуєш, я це їсти не буду, – приголомшив мене син чоловіка.
– Ну … – розгубилася я, – ти можеш сам собі що-небудь приготувати. Холодильник в твоєму розпорядженні.
– Робити мені нема чого. Я вже піцу замовив.
Він уткнувся в планшет, вставив у вуха навушники і зробив вигляд, що мене поруч немає. Ну добре, хай буде піца, вирішила я і пішла снідати.
Кур’єр приїхав хвилин через тридцять-сорок. Я почула звук дверей, Гриша з кур’єром перекинулися парою фраз в передпокої. Я тільки зібралася вийти, щоб оплатити замовлення …
– Ей, сотку принеси! – крик на всю квартиру застав мене зненацька.
Я застигла на місці, не повіривши своїм вухам.
– Ти що, глуха? – Гриша штовхнув двері в кімнату так, що вони з гуркотом вдарилися об край ліжка.
– Вийшов звідси! – скипіла я. – З матір’ю так будеш розмовляти!
– Грошей дай! Глуха, ще й тупа.
Мене затрясло. Нічого собі, вихований молодий чоловік. Я вирішила, що грошей не дам, закрила двері перед його носом і підперла їх спиною. Він в них вдарив, вилаявся, знову почав вимагати гроші. Мовляв, його батько їх заробляє, тому я повинна на першу вимогу відкривати гаманець.
Я подзвонила Артему, коротко все пояснила і сказала, щоб через десять хвилин Гриша покинув мою квартиру:
– Дзвони йому, лети додому і сам виганяй, мені без різниці. Я це хамло малолітнє в своїй квартирі терпіти не збираюся!
Кур’єр пішов, Гриша вгамувався. Мені було страшно вийти з кімнати, син чоловіка – лось з мене зростом.
Артем примчав через півгодини. Була влаштована очна ставка.
Підсумок: я – скнара, що не дала голодній дитині жалюгідну сотку.
– Ти взагалі розумієш, що твій син мене образив? – я намагалася достукатися до нареченого.
– Ти старша, повинна бути терпиливішою. Гриша – підліток, у нього перехідний вік. Вони всі такі різкі і нетерплячі, – Артем вжився в роль адвоката. – У мене є пропозиція: ми зараз всі заспокоїмося, ще раз замовимо піцу, сядемо за стіл, поїмо, поговоримо.
Я зрозуміла, що мій бік Артем не займе. Послалася на хвору голову і відмовилася від його пропозиції.
Гриша виїхав увечері, випросивши планшет. Це я потім дізналася, коли його вдома не знайшла. Артем віддав синові мою річ!
Вишенькою на торті став недільний дзвінок Гриші. Артем довго з ним розмовляв, накручуючи кола по вітальні. Потім він підійшов до мене.
– Гришка з матір’ю посварився, не хоче з нею жити. Може …
– Не може! Ноги його більше тут не буде.
– Добре. Тоді я зніму квартиру і буду жити з сином.
– Хай щастить!
Після цієї розмови Артем кудись поїхав.
Найцікавіше, що раніше Гриша не особливо хотів спілкуватися з батьком. Так, Артем платить аліменти, іноді додатково дає гроші на прохання колишньої. Але з Грицем вони бачилися дуже рідко. А тут така активність на тлі прийдешнього весілля. Явно не просто так. Хоча мені вже плювати.
Увечері Артем приїхав за речами.
– Якщо ти ще не здогадалася, повідомляю: весілля не буде. Мені не потрібна така дружина.
– Добре, – кивнула я, подумки возносячи хвалу своєю звичкою робити все в самий останній момент: єдине, що ми встигли підготувати до весілля, це купити обручки.
Наречений пішов. Через тиждень прийшов миритися. Гриша не став з ним жити, вважав за краще компанію матері. Я не пробачила. Мій чоловік повинен стояти за мене горою.
Наступного разу на першому ж побаченні я обов’язково поставлю питання:
– А у тебе діти є?
Якщо відповідь буде позитивною, то я відразу встану і піду. Спасибі, не треба мені такого щастя.
Планшет, до речі, мені так ніхто і не повернув.
