Він і Вона знали одне одного зовсім недовго: курортний роман. Спілкувалися днів десять. Близько, так би мовити, спілкувалися.
Вона – “бізнесвумен”, тридцять сім років, незаміжня, і, як вона Його запевнила, зі стовідсотковим дiaгностованим медиками бeзплiддям. Він – звичайний менеджер з продажу з обласного центру.
Відпустка пролетіла швидко. Вони роз’їхалися по різних містах, для чогось обмінявшись телефонами, хоча домовлятися не більше ніколи не зустрічатися. Кожен повернувся в своє життя.
Однак в кінці осені пролунав дзвінок – від Неї. Радісним голосом Вона повідомила, що у Неї буде дитина. Для Неї, з її “бeзплiддям”, це диво, ні про який aбoрт навіть мови бути не може. Природно, до Нього ніяких претензій. Це тільки Її дитина. Народжувати і ростити буде самостійно. Взагалі не хотіла говорити, але ось подумалося, що батько все-таки має право знати. Просто так. Теоретично.
Читайте також: Ваше життя налагодиться: Сeкрет поpятунку від заздрісних людей
Так, батько точно Він: сумнівів у Неї немає. Але це не важливо. Більше дзвонити Вона не буде і Його ніяк не потривожить. На цьому Вона поклала трубку.
У березні на його телефон прийшла коротка смс: «Народилася дівчинка Віра, вага 3450, зріст 52». Він подумав, що треба б написати хоч «Вітаю», але навіть цього не зробив. Якось закрутився, а потім вже було не актуальне вітати.
Минуло чотири роки. Більше ні про Неї, ні про дитину Він нічого не чув і взагалі викинув цю історію з голови. Аж раптом – телефонний дзвінок. Він навіть не відразу зрозумів, хто це. Виявилося – Вона.
Коротко: бізнес її занепав, бо у неї на руках була маленька дитина, і вирулити Вона не змогла. Все, що було, продала, і більше у Неї нічого немає. Утримувати і годувати дитину Їй нема на що. Тому Вона подає в суд – на встановлення батьківства і на аліменти. Вона подумала і вирішила, що він батько і теж зобов’язаний. Зрештою, це Його дитина теж.
